Справа № 303/55/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/512/24 Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2024 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 березня 2024 року відносно ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 березня 2024 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, через недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у виді застави, залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Ухвалено повернути після набрання вироком законної сили заставодавцю ОСОБА_9 суму, внесеної нею за ОСОБА_7 застави в розмірі 198 480 грн.
Вирішено питання про арешт майна, речові докази та процесуальні витрати.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, - придбання, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.
Так згідно обвинувального акта ОСОБА_7 , за невстановлених слідством часу, дати, місця та обставин, але не пізніше 28.06.2022, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, яка полягала у порушенні встановленого в Україні порядку обігу вогнепальної зброї та боєприпасів до неї та бажаючи їх настання, не маючи передбаченого п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1993 та п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженого наказом МВС України №622 від 21.08.1998 р. дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів придбав та зберігав боєприпаси та вибуховий пристрій.
28.06.2022 в період часу з 16 год. 50 хв. по 20 год. 05 хв., під час проведення санкціонованого обшуку автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками правоохоронних органів під водійським сидінням вказаного автомобіля виявлено поліетиленовий пакет, всередині якого знаходились: предмет зовні схожий на магазин до автомату Калашникова, який споряджений предметами схожими на патрони, в загальній кількості 30 штук, з маркуваннями біля капсуля «82» та напроти нього з маркуванням «З» на кожному, предмет зовні схожий на корпус ручної гранати зеленого кольору з маркуванням «167-76 Т» та надписом «В-1», предмет зовні схожий на Уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583».
Згідно висновку експерта надані на дослідження 30 предметів, зовні схожих на набої, з маркуванням «82» та напроти нього з маркуванням «З» які вилучено в ході обшуку автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 - є боєприпасами, бойовими автоматними патронами центрального бою, калібру 5,45 х 39 мм., із трасуючою кулею, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби зі зброї калібру 5,45 х 39 мм., придатні для стрільби.
На вказаний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведенні експертизи стягнути з обвинуваченого в дохід держави.
На підтримку своїх апеляційних вимог прокурор покликається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор вважає, що досліджені у ході судового розгляду докази повною мірою вказують на винуватість ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Покликається, що дані протоколу обшуку від 28.06.2022, висновків експерта № СЕ-19/107-22/5743-БЛ, № СЕ-19/114-22/16727, № СЕ-19/114-22/16727 свідчать про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому висновки місцевого суду є суперечливими.
Вважає безпідставними висновки місцевого суду щодо визнання недопустимими доказів, які здобуті стороною обвинувачення в ході обшуку автомобіля, у салоні якого на коврику під сидінням водія, виявлено поліетиленовий пакет в середині якого знаходяться: предмет ззовні схожий на магазин до автомата Калашникова, який споряджений предметами ззовні схожими на патрони до АК, в загальній кількості 30 штук та маркуваннями біля капсуля «82» та навпроти нього з маркуванням «З» на кожному (магазин з патронами упаковані до спец пакету № 4183323), предмет ззовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням 176-76Т» та надписом «В-1» зеленого кольору (який упакований до спец пакету № 3706956), предмет ззовні схожий на уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583 (який упакований до спец пакету № 3706966) з огляду на те, що вказаний доказ був долучений до матеріалів справи у порядку ст. 93 КПК України, а не згідно ст. 217 КПК України.
Стверджує, що такими діям суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України. Тобто якщо у слідчого виникає необхідність у отриманні доказів, які перебувають в іншому кримінальному провадженні, то він може звернутися до слідчого, прокурора у іншому провадженні, та в порядку ст. 93 КПК України витребувати такі докази.
Таким чином, КПК України не передбаченого такого порядку збирання доказів, як через «виділення матеріалів кримінального провадження».
Також прокурор вважає, що судом не враховано положення закону, який підлягає застосуванню, а саме приписи ст. ст. 1,2, 11, 23, 24, ч. 1 ст. 263 КК України, що призвело до незастосування закону, який підлягає застосуванню, та застосування закону, який не підлягає застосуванню.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів та просив таку задоволити.
Обвинувачений та його захисник заперечили апеляційні вимоги сторони обвинувачення з огляду на безпідставність таких, та просили залишити без змін оскаржуваний вирок суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування виправдувального вироку у зв'язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, і призначити йому відповідне покарання.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Колегія суддів звертає увагу на положення ст. azakon.ua/l_doc2. ІНФОРМАЦІЯ_2 " title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996">62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України, якими передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. А також положення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно яких кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, які отримані незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів . Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Як вбачається зі змісту положень ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених КПК випадках - на потерпілого.
Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.
Положення ст.ст.370, 373 КПК України регламентують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України суд ухвалює виправдувальний вирок у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Пунктом 1 ч.3 ст.374 КПК України передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред'явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.
Колегія суддів вважає, що місцевим судом у повній мірі дотримано наведені вимоги закону при ухваленні вироку щодо ОСОБА_7 .
При цьому, апеляційним судом встановлено, що ухвалюючи виправдувальний вирок, місцевий суд під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч.2 ст.22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред'явлено обвинувачення, навів аналіз досліджених доказів і дав їм належну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності.
Виправдовуючи ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України суд першої інстанції з достатньою повнотою мотивував своє рішення, вказавши, що вина обвинуваченого у пред'явленому йому обвинувачені не доведена належними і допустимими доказами.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, а саме як придбання, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
У судовому засіданні місцевого суду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не визнав та повідомив, що автомобіль марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , яким він користувався того дня, належить його дружині. 28 червня 2022 року, він взяв автомобіль дружини, щоб забрати свого батька з роботи. Дорогою додому зупинився біля супермаркету «Алма» що по вул. Митрополита Володимира в м. Мукачеві, щоб придбати продукти харчування. У цей момент до нього підійшли працівники поліції - підрозділу «КОРД» і повалили його на землю, після чого повідомили, що будуть проводитися слідчі дії в рамках кримінального провадження та показали ухвалу про обшук автомобіля. Він відразу зателефонував адвокату. Обшук автомобіля почався до прибуття його адвоката. У салоні автомобіля позаду, під переднім сидінням водія, знайшли аптечку чорного кольору в якій були граната та ріжок з патронами до автомата. Він зразу повідомив, що то не його, звідки таке взялося в автомобілі йому не відомо. Після чого його забрали до відділку поліції. На запитання сторони обвинувачення звідки на вилученій під час обшуку автомобіля гранаті його відбитки слідів пальців рук, обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що не може пояснити. З приводу обшуку зазначив, що вилучені гранату та ріжок з патронами до автомата йому підкинули працівниками поліції. З цього приводу він звернувся з заявою до ДБР, було порушено кримінальне провадження, яке наразі триває, а його допитували в якості свідка.
Наведені показання обвинувачений ОСОБА_7 підтримав і при апеляційному розгляді справи.
Згідно матеріалів справи у судовому засіданні місцевим судом було допитано ряд свідків, зокрема, ОСОБА_10 , яка повідомила, що влітку 2022 року, проходячи біля магазину «Алма» в м. Мукачеві в мікрорайону «Росвигово», була запрошена працівниками поліції в якості пойнятої під час обшуку автомобіля ще з одним її знайомим, який вже помер. Вона бачила, як у автомобілі ОСОБА_11 проводився обшук, під час якого під сидінням знайшли гранату і патрони. Коли їх виявили, то зразу виклали на капот автомобіля. Після закінчення обшуку вона підписала протокол.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні місцевого суду повідомив, що є старшим оперуповноваженим Управління карного розшуку в Закарпатській області. Він проводив обшук автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 біля магазину «Алма» в м. Мукачеві, мікрорайон «Росвигово» назву вулиці не пам'ятає. Він прибув на місце слідчої дії, коли автомобіль був припаркований на паркові перед магазином, а ОСОБА_7 стояв біля автомобіля. Він та слідчий прізвище якого вже не пам'ятає, проводили обшук автомобіля. Він особисто в салоні автомобіля, позаду під сидінням водія виявив аптечку чорного кольору, в якій знаходилися ріжок з набоями та граната.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні місцевого суду повідомив, що є старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку ВП № 1 Ужгородського РУП в Закарпатській області. Слідчу дію - обшук автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, фіксував на відеокамеру. Коли він прибув на місце події, ОСОБА_7 лежав на землі біля автомобіля. Він фіксував, факт виявлення та вилучення з салону автомобіля, позаду з-під пасажирського сидінням аптечки чорного кольору, в якій знаходилися ріжок з набоями та граната. Район міста Мукачева, де біля магазину «Алма» проводила вказана слідча дія не знає, бо є мешканцем м. Ужгород.
Також, місцевий суд дослідив надані стороною обвинувачення на підтвердження пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення усі письмові докази, а саме: копію ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23.06.2022 про дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; протокол обшуку автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 від 28.06.2022 та додаток до нього у вигляді флеш накопичувача марки «Арсен» об'ємом 16 ГБ; довідку про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.06.2022; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.06.2022; рапорт слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_14 від 29.06.2022; витяг з ЄРДР; постанову про створення групи слідчих від 29.06.2022; доручення про проведення досудового розслідування від 29.06.2022; повідомлення про початок досудового розслідування від 29.06.2022; постанову про призначення групи прокурорів та старшого групи прокурорів від 29.06.2022; постанову старшого слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 від 29.06.2022 про визнання предметів речовими доказами; супровідний лист без дати старшого слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 про скерування начальнику для організації зберігання речових доказів; доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п.3ч.2 ст.40 КПК України від 29.06.2022; запит (вимога) від 29.06.2022 старшого слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_15 про надання для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12022071130000101 вилучені речові докази; супровідний лист від 29.06.2022 заступника начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_16 про направлення старшому слідчому витребовувані останнім речові докази для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12022071130000101 та копію протоколу обшуку від 28.06.2022 на 6-ти аркушах, довідки вибухотехнічної служби; протокол відкриття речових доказів для (ознайомлення) проведення слідчої дії від 29.06.2022; протокол пакування речових доказів після завершення слідчої дії від 29.06.2022; протокол відкриття речових доказів для (ознайомлення) проведення слідчої дії від 29.06.2022; протокол пакування речових доказів після завершення слідчої дії від 29.06.2022; протокол огляду речей (предметів) від 29.06.2022; флеш накопичувач із записом відео до протоколу перепакування речових доказів; постанову про призначення балістичної експертизи від 29.06.2022; висновок експерта № СЕ-19/107-22/5743-БЛ від 30.06.2022; постанову про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 30.06.2022; письмову відмова від 30.06.2022 підозрюваного ОСОБА_7 від надання біологічних зразків букального епітелію (слини); ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.06.2022 про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу;
ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 04.07.2022 про арешт майна; лист від 04.07.2022 старшого слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 про вирішення питання щодо передачі кримінального провадження №12022071130000101 територіальному органу під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення; ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 06.07.2022 про примусове відібрання зразків букального епітелію (слини) у підозрюваного ОСОБА_7 ; постанову про визначення підслідності від 06.07.2022 кримінального провадження №12022071130000101; постанову про призначення групи прокурорів від 13.07.2022; рапорт старшого інпектора-чергового ЧЧ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_17 від 14.07.2022 про надходження з Мукачівської окружної прокуратури матеріалів кримінального провадження №12022071130000101; постанову про створення групи слідчих від 14.07.2022; супровідний лист від 15.07.2022 про приєднання до матеріалів кримінального провадження №12022071130000101 ухвали суду про застосування запобіжного заходу від 30.06.2022, ухвали суду про накладення арешту на майно від 04.07.2022 та ухвали суду про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 06.07.2022; запит (вимогу) від 25.07.2022 заступника начальника Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 про надання для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12022071130000101 речових доказів, які були вилучені 29.06.2022 р. в ході проведення обшуку автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; протокол отримання зразків для експертизи від 26.07.2022; супровідний лист від 29.07.2022 заступника начальника СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_19 про скерування скерував до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12022071130000101 речових доказів; постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 05.08.2022;
постанову про зміну групи прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.08.2022; постанову про зміну групи слідчих від 09.08.2022; постанову про зміну групи слідчих від 12.08.2022; супровідний лист від 15.08.2022 про скерування речових доказів; постанову про продовження строку досудового розслідування від 29.08.2022; постанову про проведення комплексної вибухотехнічної експертизи за спеціальностями 5.1 та 5.2 та судової молекулярно-генетичної експертизи від 12.09.2022; ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 27.09.2022 про продовження строку досудового розслідування; постанову про зміну групи прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 17.10.2022; доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.ст 40,71 КПК України від 17.10.2022; акт знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 16.12.2022; висновок експерта № КСЕ-19/114-22/16727-БД від 19.12.2022; висновок експерта № КСЕ-19/114-22/16727 від 21.12.2022; довідку про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 56 від 21.12.2022; характеризуючи дані на особу ОСОБА_7 .
Згідно поданої апеляційної скарги, прокурор покликається, що надані стороною обвинувачення докази підтверджують вчинення обвинувачений кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Зокрема, в апеляційній скарзі прокурор вказує, що пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення підтверджується даними протоколу обшуку від 28.06.2022, висновками експертиз № СЕ-19/107-22/5743-БЛ , № СЕ-19/114-22/16727, № КСЕ-19/114-22/16727-БД.
Так, згідно дослідженого місцевим судом протоколу обшуку від 28.06.2022 з додатком до протоколу (флеш накопичувачем марки «Арсен» об'ємом 16 ГБ), в період часу з 16:50 год. по 20:05 год. слідчим СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_20 у межах кримінального провадження № 12022071170000198, внесеного до ЄРДР 19.04.2022 року за ч.4 ст.186 КК України, на підставі ухвали слідчого судді від 23.06.2022 року, за участю захисника - ОСОБА_8 , оперуповноважених: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , начальника ВВТС ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_23 , у присутності понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації (відеокамери Панасонік), проведено обшук автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , яким користується ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході обшуку, у салоні автомобіля позаду, на килимку під сидінням водія, виявлено поліетиленовий пакет в середині якого знаходяться: предмет ззовні схожий на магазин до автомата Калашникова, який споряджений предметами ззовні схожими на патрони до АК, в загальній кількості 30 штук та маркуваннями біля капсуля «82» та навпроти нього з маркуванням «3» на кожному (магазин з патронами упаковані до спец пакету № 4183323), предмет ззовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням 176-76Т» та надписом «В-1» зеленого кольору (який упакований до спец пакету № 3706956), предмет ззовні схожий на уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583(який упакований до спец пакету № 3706966). Крім того у салоні автомобіля виявлено квитанції, які упаковано у паперовий пакет, транспортний засіб марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 доставлений до ВП № 1 та поміщений на спец майданчик АДРЕСА_2 ; Протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії. Протокол обшуку підписаний учасниками слідчої дії із зауваженнями ОСОБА_7 та його захисника, про те, що виявлені патрони та граната не належать ОСОБА_7 .
Водночас, у відповідності до положень ст. 86, 89 КПК України, місцевий суд визнав протокол обшуку автомобіля від 28.06.2022 року з додатком до нього (флеш накопичувачем марки «Арсен» об'ємом 16 ГБ), недопустимим доказом, у кримінальному провадженні №12022071130000101 від 29.06.2022 року за ч.1 ст.263 КК України, як такий, що здобутий стороною обвинувачення з порушенням ч.5 ст.217 КПК України.
До такого висновку місцевий суд дійшов, встановивши, що вказаний обшук автомобіля, був санкціонований та проведений в іншому кримінальному провадженні, а саме у кримінальному провадженні №12022071170000198 від 19.04.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4. ст. 186 КК України.
Тобто, місцевий суд правильно визначив, що в основу обвинувачення ОСОБА_7 покладено докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій у іншому кримінальному провадженні, а саме № 12022071170000198 від 19.04.2022 за ч.4 ст.186 КК України.
Згідно ч. 5 ст. 217 КПК України рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
Разом з тим, місцевим судом встановлено, що у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова прокурора про виділення з кримінального провадження № 12022071170000198 від 19.04.2022 за ч.4 ст.186 КК України, «базового доказу» - протоколу обшуку автомобіля та вилучених під час обшуку речей та предметів.
Отже, встановивши наведені обставини суд першої інстанції обґрунтовано визнав протокол обшуку автомобіля від 28.06.2022 року з додатком до нього (флеш накопичувачем марки «Арсен» об'ємом 16 ГБ), недопустимим доказом у кримінальному провадженні №12022071130000101 про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст. 263 КК України.
При цьому, будь яких доводів у заперечення та спростування висновків місцевого суду щодо визнання протоколу обшуку автомобіля від 28.06.2022 року з додатком до нього недопустимим доказом прокурор в апеляційній скарзі не наводить.
Ураховуючи наведене вище, колегія суддів також визнає законним та обґрунтованим висновок місцевого про визнання недопустимими доказів, які здобуті стороною обвинувачення в ході обшуку автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , яким користується ОСОБА_7 за адресою: м. Мукачево, паркувальний майданчик біля супермаркету «Алма» по вул. Володимира Великого № 20 (установлена судом адреса: м. Мукачево, вул. Митрополита Володимира), де, у салоні автомобіля на ковбику під сидінням водія, виявлено поліетиленовий пакет в середині якого знаходяться: предмет ззовні схожий на магазин до автомата Калашникова, який споряджений предметами ззовні схожими на патрони до АК, в загальній кількості 30 штук та маркуваннями біля капсуля «82» та навпроти нього з маркуванням «3» на кожному (магазин з патронами упаковані до спец пакету № 4183323), предмет ззовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням 176-76Т» та надписом «В-1» зеленого кольору (який упакований до спец пакету № 3706956), предмет ззовні схожий на уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583(який упакований до спец пакету № 3706966).
Такий висновок місцевого суду є обґрунтованим і таким, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 5 листопада 2019 року (справа № 344/11299/15-к) та від 26 січня 2021 року (справа № 127/25394/18), згідно якої якщо «базові докази» отримані з грубим порушенням порядку, встановленому КПК і правильно визнані судом першої інстанції недопустимими, то всі інші докази, які є похідними від них, є також недопустимими.
Апеляційні доводи прокурора про допустимість як доказів предметів, які були виявлено та вилучено під час обшуку автомобіля, яким керував обвинувачений ОСОБА_7 , оскільки такі були долучені до матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у порядку ст. 93 КПК України, а не згідно ст. 217 КПК України, колегія суддів не бере до уваги та визнає такі неспроможними.
Так, згідно положень ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено місцевим судом, згідно матеріалів справи старший слідчий СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 звернувся із запитом (вимогою) від 29.06.2022 до заступника начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_24 про надання для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12022071130000101 від 29.06.2022 за ч.1 ст.263 КК України, вилучені речові докази, які мають відношення до справи, а саме: предмет ззовні схожий на магазин до автомата Калашникова, який споряджений предметами ззовні схожими на патрони до автомата Калашникова, в загальній кількості 30 штук та маркуваннями біля капсуля «82» та навпроти нього з маркуванням «3» на кожному, предмет ззовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням 176-76Т» та надписом «В-1», предмет ззовні схожий на уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583.
У подальшому згідно супровідного листа від 29.06.2022 заступник начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_16 направив старшому слідчому СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_25 витребовувані останнім речові докази для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12022071130000101 від 29.06.2022 за ч.1 ст.263 КК України та копію рапорту, копію ухвали суду від 23.06.2022 р., копію протоколу обшуку від 28.06.2022 р. на 6-ти аркушах, довідки вибухотехнічної служби.
Водночас, місцевий суд проаналізувавши положення, зокрема ст.ст. 103-105, 108, 110 КПК України, дійшов до правильного переконання, що фактично єдиною процесуальною формою фіксації витребування речей і документів стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування - є протокол (про отримання речей, документів), а в судовому розгляді - журнал судового засідання.
Підсумовуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що докази, здобуті стороною обвинувачення - старшим слідчим СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України шляхом скерування запиту (вимоги) від 29.06.2022 заступнику начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_26 , здобуті з порушенням вимог КПК України.
Відтак, рішення місцевого суду про визнання цих доказів на підставі ст. 86, 89 КПК України недопустимими є правильним.
Перевіривши апеляційні доводи прокурора про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення даними висновку експерта № СЕ-19/114-22/16727-БД від 19.12.2022, колегія суддів встановила наступне.
Так, згідно даного висновку експерта на експертизу надано: предмет схожий на корпус гранати, предмет схожий на підривач, зразок букального епітелію ОСОБА_7 , за результатами дослідження встановлено, що у змивах з поверхонь наданих на дослідження предметів, схожих на корпус гранати (об. 1.1) та підривач (об. 2.1 -2.3), виявлено поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки поодиноких клітин з ядрами у змивах з предметів, схожих на корпус гранати (об. 1.1) та підривач (об. 2.1 -2.3), - не встановлено. Генетичні ознаки клітин з ядрами на важелі предмета, схожого на підривач (об. 2.2), збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 .
Детально перевіривши цей доказ на допустимість місцевий суд визнав, що висновок експерта № СЕ-19/114-22/16727- БД від 19.12.2022 з урахування положень ст. 87 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є недопустимим доказом.
Такий висновок місцевого суду колегія суддів визнає правильним та обґрунтованим.
Так, дану експертизу було проведено на підставі дослідження зразків букального епітелію (слини) підозрюваного ОСОБА_7 , відібраного примусово у підозрюваного на підставі ухвали слідчого судді.
Як визначив Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 (справа № 591/2823/19) біологічні зразки, отримані для експертизи, не є самостійними доказами у кримінальній справі та самі собою не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування. Вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведення експертизи.
Місцевий суд встановив, що у матеріалах кримінального провадженні відсутні будь-які дані чи відомості про те, що на речових доказах: предметі ззовні схожому на магазин до автомата Калашникова, який споряджений предметами ззовні схожими на патрони до АК, в загальній кількості 30 штук та маркуваннями біля капсуля «82» та навпроти нього з маркуванням «3» на кожному (магазин з патронами упаковані до спец пакету № 4183323), предметі ззовні схожому на корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням 176-76Т» та надписом «В-1» зеленого кольору (який упакований до спец пакету № 3706956), предметі ззовні схожому на уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583(який упакований до спец пакету № 3706966), які були виявлені та вилучені слідчим у ході санкціонованого обшуку з автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , були виявлені та вилучені які-небудь «біологічні сліди людини» (змиви), які можуть бути перевірені та порівняні з «біологічним» матеріалом особи, підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно матеріалів справи наявність у змивах з поверхонь наданих на дослідження предметів, схожих на корпус гранати та підривача поодиноких клітин з ядрами було виявлено під час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок № СЕ-19/114-22/16727- БД від 19.12.2022), тобто коли у ОСОБА_7 вже було примусово відібрано біологічні зразки.
При цьому, як встановлено матеріалами справи, ні у постанові прокурора про відібрання у ОСОБА_7 біологічних зразків для проведення експертизи від 30.06.2022, ні у клопотанні слідчого про відібрання у ОСОБА_7 біологічних зразків для проведення експертизи від 04.07.2022 скерованого слідчому судді, ні в ухвалі слідчого судді від 06.07.2022 про надання дозволу на примусове відібрання у ОСОБА_27 біологічних зразків, не зазначено відомостей, що біологічні зразки підозрюваного ОСОБА_27 потрібні для порівняльного дослідження або перевірки вже наявного доказу.
При цьому, місцевий суд оцінюючи допустимість доказу - висновок експерта № СЕ-19/114-22/16727- БД від 19.12.2022, врахував та навів у своєму рішенні практику ЄСПЛ щодо неможливості здійснення по відношенню до особи будь-якого примусу з метою надання цією особою доказів, які згодом буде покладено в основу її обвинувачення.
Зокрема, місцевим судом враховано рішення ЄСПЛ у справі «J.B. проти Швейцарії», згідно якого Суд спростував посилання національного суду на можливість процесуального примусу в кримінальному процесі з подібною метою: «ці дані відрізняються від подібних даних, які, як відмітив Суд за справою Saunders, існують незалежно від зацікавленої особи та не отримуються за допомогою примусу та всупереч волі цієї особи».
Аналізуючи дану практику ЄСПЛ місцевий суд правильно визначив, що рішення ЄСПЛ у цьому питанні не означають того, що відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції та практиці ЄСПЛ, оскільки відібрання біологічних зразків в особи може відбуватися з різною метою, наприклад, для визначення стану, в якому знаходилася особа в певний час (наприклад, стану алкогольного сп'яніння). При цьому докази, що отримуються внаслідок проведення експертизи цих зразків, не мають вирішального значення для обвинувачення особи.
Коли ж біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, примусове їх надання суперечитиме положенням ст.6 Конвенції. Право не свідчити проти себе має будь-яка особа, отже не можуть бути вилучені біологічні зразки у свідка з метою спростування його показань і, таким чином, обвинувачення в наданні завідомо неправдивих показань. Головне правило, яке доцільно виводити з наведених рішень ЄСПЛ, є таким: біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.
Місцевий суд обґрунтовано врахував, що оскільки відповідно до положень ст. 241, 245 КПК України, біологічні зразки відбираються примусово за ухвалою слідчого судді, то про мету отримання таких зразків можна довідатися з мотивувальної частини ухвали. Якщо ж доказ, отриманий таким чином, згодом буде розтлумачено як доказ обвинувачення, що має вирішальне значення для встановлення вини особи, він є недопустимим з огляду на положення ст.87 КПК України та ст.6 Конвенції.
Отже, висновок місцевого суду про визнання, з огляду на положення ст.87 КПК України та ст.6 Конвенції, недопустимим доказом висновок експерта від 19.12.2022 за № КСЕ-19/114-22/16727-БД, згідно якого «генетичні ознаки клітин з ядрами на важелі предмета, схожого на підривач (об. 2.2), збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 », в якому експертне дослідження проведене на підставі букального епітелію (слини) підозрюваного ОСОБА_7 , відібраного примусово у підозрюваного на підставі ухвали слідчого судді, колегія суддів визнає правильним та обґрунтованим.
При цьому, суд взяв до уваги, і твердження сторони захисту, яке підтверджене відеозаписом, переглянутим в судовому засіданні місцевого суду щодо «очевидних» обставин за яких, на килимок позаду сидіння водія автомобіля марки «Jeep», моделі «Раtriot», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився на паркувальному майданчику біля супермаркету «Алма» в м. Мукачеві по вул. Митрополита Володимира 20.06.2022 року, водієм автомобіля «РЕНО» було покладено пакунок, який через кілька хвилин, у ході санкціонованого обшуку автомобіля було «виявлено» та вилучено працівниками поліції, в якому при розпакуванні виявлено: предмет ззовні схожий на магазин до автомата Калашникова, який споряджений предметами ззовні схожими на патрони до АК, в загальній кількості 30 штук та маркуваннями біля капсуля «82» та навпроти нього з маркуванням «3» на кожному (магазин з патронами упаковані до спец пакету № 4183323), предмет ззовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням 176-76Т» та надписом «В-1» зеленого кольору (який упакований до спец пакету № 3706956), предмет ззовні схожий на уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583(який упакований до спец пакету № 3706966).
Також враховано і те, що згідно довідки шостого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) територіального управління розташованого у м. Львові ДБР за заявою в інтересах ОСОБА_7 20.04.2023 внесено відомості до ЄРДР за № 62023140160000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.376 КК України, і з якої вбачається, що за заявою ОСОБА_7 . ДБР порушено кримінальне провадження за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину.
Жодних доводів на спростування наведених у вироку мотивів та висновків місцевого суду щодо зазначених вище обставин стороною обвинувачення в апеляційній скарзі не наведено.
Колегія суддів не приймає до уваги апеляційні доводи прокурора про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення даними висновку експерта № СЕ-19/107-22/5743-БЛ від 30.06.2022, згідно якого надані на дослідження 30 предметів ззовні схожих на набої маркуванням «82-3», є боєприпасами, бойовими автоматними патронами центрального бою, калібру 5,45х39мм з трасуючою кулею, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби із зброї калібру 5,45х39мм, придатні для стрільби; наданий на дослідження магазин, є складовою частиною до автомата моделі АК-74, калібру Калашникова, 5,45х39мм, оскільки висновки цієї експертизи самі по собі не доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
З аналогічних підстав колегія суддів не приймає до уваги апеляційні доводи прокурора про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення даними висновку експерта № КСЕ-19/114-22/16727 від 21.12.2022, згідно якого наданий на дослідження предмет з маркуванням 176-76Т та надписом «В-1», є корпусом гранати РГД-5, наданий на дослідження предмет з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583 - є запалом УЗРГМ-2 уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ, наданий на дослідження корпус гранати РГД-5 з маркуванням 176-76Т та надписом «В-1» та запал УЗРГМ-2 з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85,583, у конструктивному поєднанні - придатні до вибуху, оскільки висновки цієї експертизи самі по собі також не доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім цього, варто звернути увагу на те, що об'єкти дослідження даних експертиз в ході судового розгляду обґрунтовано було визнано недопустимими доказами, про що зазначено вище.
Інші досліджені місцевим судом докази, які були надані стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, як самі по собі, так і у своїй сукупності не доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, про що обґрунтовано зазначено у вироку суду.
Також суд першої інстанції, оцінивши показання допитаних у справі свідків сторони обвинувачення, вірно врахував, що такі лише підтвердили обставини проведення обшуку транспортного засобу, які відображені у протоколі слідчої дії. Однак жодним чином не спростували події, що мали місце до початку проведення обшуку автомобіля ОСОБА_7 , які вбачаються з переглянутого місцевим судом відеозапису на флеш карті, наданої стороною захисту, про що зазначено вище.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд ретельно перевірив наявні у кримінальному провадженні докази, на підставі яких ОСОБА_7 було висунуто обвинувачення, з дотриманням вимог ст. 94 КПК України оцінив кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності і достатності та дійшов правильного висновку про недоведеність пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ухваливши виправдувальних вирок.
Крім того, за відсутності клопотань учасників судового провадження, поданих у порядку ч.3 ст.404 КПК України, про повторне дослідження обставин кримінального провадження та про повторне дослідження доказів, та за відсутності встановлених під час апеляційного перегляду порушень з боку суду першої інстанції під час дослідження доказів по справі, - у колегії суддів апеляційного суду не було підстав для повторного дослідження доказів у даному кримінальному провадженні.
З огляду на встановлене, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про суперечність висновків місцевого суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, а також про неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Згідно ст.7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження, крім інших, є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до положень ст.129 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.
Апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий суд при розгляді даної справи не допустив таких порушень вимог кримінального процесуального законодавства України, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.
Ураховуючи наведене вище, рішення місцевого суду про визнання ОСОБА_7 невинуватим та виправдання його за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, колегією суддів визнається законним, обґрунтованим та вмотивованим. В оскаржуваному вироку наведено належні та достатні мотиви і підстави для його ухвалення.
Отже, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 березня 2024 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: