19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 642/2918/19
провадження № 51-4259 впс 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора про направлення кримінального провадження № 642/2918/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду надійшло клопотання прокурора про направлення кримінального провадження № 642/2918/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, із Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова для розгляду.
Клопотання подано на підставі приписів статей 32, 34 КПК України і мотивовано тим, що усі учасники вказаного кримінального провадження проживають у м. Харкові та Харківській області і ця обставина є винятковою у цьому провадженні. При цьому розгляд кримінальної справи в режимі відеоконференції часто взагалі неможливо провести через перенавантаження системи та інтернет-зв'язку через відключення електроенергії. Крім того, існує проблематика у забезпеченні стороною обвинувачення речових доказів у судове засідання до Київського районного суду м. Полтави. Також прокурори, які підтримують державне обвинувачення, здійснюють свою діяльність у м. Харкові.У зв'язку з вищенаведеним, прокурор просить з метою оперативності та ефективності вказаного кримінального провадження направити його до Ленінського районного суду м. Харкова для розгляду.
Учасники судового провадження не з'явилися у судове засідання, що не перешкоджає розгляду клопотання. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду клопотання не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 34 цього Кодексу, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Як убачається із відповіді, наданої Київським районним судом м. Полтави на запит Верховного Суду, у провадженні вказаного суду перебуває кримінальна справа № 642/2918/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України. Судовий розгляд не розпочато.
У клопотанні прокурор, вказуючи на те, що обвинувачена та свідки у вказаному кримінальному провадженні проживають у м. Харкові та Харківській області, просить з метою забезпечення оперативності та ефективності вказаного кримінального провадження направити його до Ленінського районного суду м. Харкова для розгляду.
Як слідує із відповіді Київського районного суду м. Полтави, наданої на запит Верховного Суду, та клопотання прокурора, обвинувачена у вказаному кримінальному провадженні проживає у Харківській області, а свідки - у різних районах м. Харкова.
Таким чином, у клопотанні прокурора не наведено належного обґрунтування щодо наявності обставин, що є винятковими, згідно абзацу 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, для направлення вказаного кримінального провадження з Київського районного суду м. Полтави саме до Ленінського районного суду м. Харкова для розгляду.
Враховуючи викладене, згідно із вимогами ч.1 ст. 34 КПК України наведені мотиви у клопотанні прокурора не можуть бути підставою для передачі кримінального провадження№ 642/2918/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, з одного суду до іншогов межах юрисдикції різних апеляційних судів, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Клопотання прокурора про направлення кримінального провадження № 642/2918/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, із Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3