233 № 233/4108/24
19.09.2024 Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату послуг з теплопостачання, трьох процентів річних від простроченої суми та суми інфляційного збільшення заборгованості з ОСОБА_1 ,-
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаною заявою звернулося Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за період з 01 жовтня 2021 року по 31 травня 2024 за оплату послуг з постачання теплової енергії в розмірі 9614 гривень 03 копійок та абонентське обслуговування у розмірі 450 гривень 22 копійок, за період з 01 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року суму інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 47 гривень 85 копійок та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 7 гривень 33 копійок, судовий збір у розмірі 242 гривень 24 копійок, які перерахувати Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» на рахунок № НОМЕР_1 .
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що боржник є споживачем послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 та на ім'я боржника відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
На виконання вимог, передбачених ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом було здійснено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, з розрахунку заборгованості, поданого заявником, вбачається, що за послуги з теплопостачання за жовтень 2021 року споживачу було нараховано 324 грн 73 коп., які споживач сплатив в листопаді 2021 року, за листопад 2021 року було нараховано 1423 грн 59 коп., які споживач оплатив в грудні 2021 року, за грудень 2021 року споживачу було нараховано 1957 грн 94 коп., які споживач оплатив в січні 2022 року, за січень 2022 року було нараховано 2134 грн 04 коп., які споживач оплатив в лютому 2022 року.
Водночас за наявності сплати заборгованості споживачем за відповідні періоди, заявник станом на 23.02.2022 розрахував суму інфляційного збільшення заборгованості у загальному розмірі 47 гривень 85 копійки, три проценти річних від простроченої суми у загальному розмірі 7 гривень 33 копійок.
А отже, в цій частині поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно із ч. 3 ст. 165 ЦПК у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Оскільки з наведеної норми права випливає, що відмовити у видачі судового наказу лише в частині вимог можливо тільки якщо частина цих вимог не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, водночас заявлені вимоги про стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості та трьох процентів річних від простроченої суми підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а судом встановлена лише необґрунтованість цих вимог, суд дійшов висновку про неможливість постановити ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Зважаючи на те, що з поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» за період з 01 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року суми інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 47 гривень 85 копійки, трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 7 гривень 33 копійок, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з теплопостачання, трьох процентів річних від простроченої суми та суми інфляційного збільшення заборгованості.
Враховуючи вимоги, передбачені ч.ч. 9, 10 ст. 14 ЦПК України, п. 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, п. 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2019 № 814, в редакціях чинних на час вчинення процесуальної дії, зважаючи на те, що матеріали вказаної справи створені лише в електронній формі, з метою процесуальної економії суд дійшов висновку про можливість розгляду (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 14, 165, 166, 260, 261, 353 ЦПК України,-
Відмовити Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з теплопостачання, трьох процентів річних від простроченої суми та суми інфляційного збільшення заборгованості.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою, заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартиненко В.С.