Справа № 369/14766/24
Провадження №1-кс/369/2741/24
19.09.2024 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111390000124 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111390000124 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ ВП №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111390000124 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, 04.09.2024 року близько 22 години 00 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір'ї біля будинку за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел, направлений на завдання останньому тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 , який знаходився на подвір'ї та предметом ззовні схожим на ніж, який тримав у руках, наніс потерпілому ножове поранення в грудну клітину праворуч, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю.
Відповідно до довідки № 2427 виданої КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» у ОСОБА_6 виявлено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини праворуч. Гемопневмоторакс правобічний.
04.09.2024 СВ ВП№4 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111390000124 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, 05.09.2024 на місці події був затриманий в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході особистого обшуку якого виявлено та вилучено: штани камуфляжного кольору та теніску чорного кольору, які поміщені до мішка білого кольору та який опечатаний належним чином.
Вказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, слідчий просив слідчого суддю накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024111290000124 від 04.09.2024 на одяг підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучені у нього 05.09.2024 в ході затримання його в порядку ст. 208 КПК України, а саме: штани камуфляжного кольору та теніску чорного кольору, які поміщені до мішка білого кольору та який опечатаний належним чином.
У судове засідання прокурор не з'явилася.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111390000124 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024111290000124 від 04.09.2024 на одяг підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучені у нього 05.09.2024 в ході затримання його в порядку ст. 208 КПК України, а саме: штани камуфляжного кольору та теніску чорного кольору, які поміщені до мішка білого кольору та який опечатаний належним чином.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1