Справа № 362/5900/24
Провадження № 2/362/2725/24
19 вересня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 9 540 гривень 00 копійок.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем 01 грудня 2022 року між ним і відповідачем було укладено кредитний договір № 01.12.2022-100000640, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 4 500 гривень 00 копійок зі сплатою процентів 2 % на день строком на 42 дні.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконує, станом на 23.08.2024 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача (а.с. 1 - 8).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи, разом із копією ухвали про відкриття провадження, надіслане відповідачу за відомою суду останньою адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що судове повідомлення вручено відповідачу належним чином (а.с. 40, 43, 45).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку вручення судових повісток, передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
01 грудня 2022 року в електронній формі між сторонами укладено кредитний договір № 01.12.2022-100000640 за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 4 500 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (а.с. 10, 12, 18 - 20, 21, 22 - 28, 29 - 31, 32).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується квитанцією від 01 грудня 2022 року (а.с. 11).
Тобто, позивач виконав умови укладеного між сторонами кредитного договору.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із нормою частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначений кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа створеного згідно із вимогами визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та особливостей передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.
З наданої позивачем на підтвердження своїх вимог довідки-розрахунку вбачається, що станом на 11.01.2023 року відповідач має заборгованість по договору на загальну суму 9 450 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 4 500 гривень 00 копійок і заборгованість по відсоткам - 5 040 гривень 00 копійок (а.с. 17).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача (а.с. 35).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» грошові кошти в сумі 9 540 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок) гривень 00 копійок та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 19 вересня 2024 року.