Справа 362/5237/24
Провадження 3/362/2491/24
18.09.2024 року місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює,, жителя АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП
встановив:
15.07.2024 о 23:50 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул.. Декабристів, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. 12.1 ПДР України, не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на зустрічну смугу для руху, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2171, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, 15.07.2024 о 23:50 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Декабристів, водій ОСОБА_1 у порушення п. 2.1а ПДР України керував транспортним засобом ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року (постанова ББА № 553149 від 07.11.2023).
15.07.2024 о 23:50 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул.. Декабристів, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, мова нерозбірлива) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.
Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання, зокрема неодноразово викликався до суду шляхом надсилання на адресу його проживання судових повісток, про виклик ОСОБА_1 у судове засідання які повернуті до суду без вручення через відсутність адресата за вказаною адресою.
Суд констатує, що здійснював виклики ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів.
Додатково на номер телефону ОСОБА_1 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, судом направлялись СМС-сповіщення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, які отримані ним відповідно до довідок про доставку SMS, однак проігноровано.
Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.
Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 124, ст. 130 та ст. 126 КУпАП.
Крім того, на думку суду, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
У силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про таке.
Щодо протоколів про адміністративне правопорушення серія ААД № 789555 від 16.07.2024 за ст. 124 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.
Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
П. 12.1 ПДР України зобов'язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124 КУпАП то, на думку суду, вона підтверджується матеріалами справи, зокрема: даними зі змісту протоколу серії ААД № 789555 від 16.07.2024, даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.07.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Щодо протоколу серія про адміністративне правопорушення серія ААД № 680460 від 16.07.2024 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.
Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
П. 2.1.а ПДР України зобов'язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Рішенням по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААД № 680460 від 16.07.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , даними відеозаписів події правопорушення, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні.
Факт повторного протягом року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП підтверджується витягом з адмінпрактики та довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення. Так, 07.11.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова ББА № 553149 від 07.11.2023).
Щодо протоколу серія про адміністративне правопорушення серія ААД № 680113 від 16.07.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Рішенням по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку суду винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то суд вважає, що вона підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААД № 680113 від 16.07.2024;
-даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, мова нерозбірлива ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Однак такий огляд не проведено через його відмову, при цьому в графі з результатом згоден зазначено « ОСОБА_1 » та проставлено короткий підпис;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 16.07.2024, за явикими в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest-6810» та в медичному закладі. Зазначене вище підтверджують особистими підписами;
-даними письмової розписки ОСОБА_5 від 16.07.2024 про отримання транспортного засобу ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 з метою доставки за місцем проживання власника;
-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт прибуття працівників поліції на місце події (ДТП) та встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди. Водій Маринеску надає свої анкетні дані та пояснює обставини пригоди Під час спілкування працівники поліції повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі, на що водій категорично відмовляється в присутності двох свідків.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ст. ч. 1 ст. 130 КпАП України, так як він як водій, керуючи транспортним засобом, порушив ПДР України та допустив зіткнення з іншим автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, при цьому повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а саме високий ступінь суспільної шкідливості, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкцій вказаних статей КУпАП.
Вирішуючи питання щодо можливості накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки судом установлено, що він посвідчення водія не отримував, то суд враховує позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04.09.2023 (справа № 702/301/20), де вказано, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. ст. 33, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, то суд зауважує, що адміністративні матеріали не містять відомостей, щодо належності останньому на праві приватної власності транспортних засобів, як і транспортного засобу, яким керував.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 33-34, 36, 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/5237/24 (провадження № 3/362/2491/24), № 362/5239/24 (провадження № 3/362/2493/24) та № 362/5238/24 (провадження № 3/362/2492/24) щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоїти об'єднаній справі № 362/5237/24.
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 5 ст. 126, ст. 124, та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко