адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
19.09.2024 Справа № 917/75/24
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (вх. № 11139 від 19.08.2024) про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню
по справі № 917/75/24
за позовною заявою Фермерського господарства «ЕКО-КРАЙ», код ЄДРПОУ 40536115 (вул. Харківська, 11, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37522)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», код ЄДРПОУ 32517276 (село Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233)
про стягнення 2 881 444,49 грн
представники:
від стягувача: не з'явився;
від боржника: не з'явився.
19.03.2024 Господарського суду Полтавської області ухвалив рішення по справі № 917/75/24 яким задовольнив позовні вимоги Фермерського господарства «ЕКО-КРАЙ» повністю, вирішив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» на користь Фермерського господарства «ЕКО-КРАЙ» 2 780 878,36 грн основного боргу, 70 166,94 грн інфляційних втрат, 30 399,19 грн 3% річних, 43 221,67 грн судового збору.
Підставою заявлених позивних вимог було невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу №24-12/2020 від 24.12.2020.
15.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, які набрали законної сили 12.06.2024, виданий наказ про примусове виконання рішення суду.
19.08.2024 (вх. № 11139) через систему «Електронний суд» до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 09.09.2024 року суд прийняв заяву до розгляду; засідання призначив на 19.09.2024.
В обґрунтування поданої заяви заявник (боржник) вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» виконало свої зобов'язання перед ФГ «ЕКО-КРАЙ» в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 924 666,16 грн, визначені рішенням Господарського суду Полтавської області по справі № 917/75/24, таким чином грошові зобов'язання за Договором купівлі-продажу №24-12/2020 від 24.12.2020 у боржника відсутні.
16.09.2024 від ФГ «ЕКО-КРАЙ» до господарського суду надійшов відзив на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в якому стягувач просить суд у задоволенні заяви відмовити.
У відзиві стягувач зазначив, що строки виконання зобов'язань ФГ «ЕКО-КРАЙ» з повернення позики за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) №4/01/22 ЕК від 04.01.2022 не настали, а отже зарахування зобов'язань за ним, в рахунок виконання зобов'язань за договором № 24-12/2020 від 24.12.2020 не можливе в силу приписів ст. 601 ЦК України.
Учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (вх. № 11139 від 19.08.2024) про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
За змістом частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ є виконавчим документом (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частина 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: якщо його (наказ) видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); тощо.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 917/244/21 дійшов висновку, що в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого й однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Як свідчить копія опису вкладення в цінний лист та накладна оператора поштового зв'язку 12.08.2024 боржник направив ФГ «ЕКО-КРАЙ» заяву від 12.08.2024 про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) №4/01/22 ЕК від 04.01.2022. Результатом зарахування є зменшення суми боргу за Договором купівлі-продажу № 24-12/2020 від 24.12.2020 на 2 924 666,16 грн; Врахування коштів у сумі 2 924 666,16 грн як добровільного погашення грошових зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу № 24-12/2020 від 24.12.2020.
Стягувач - ФГ «ЕКО-КРАЙ» заперечує проти заяви ТОВ Агрофірма «ЧБГ» про зарахування вимог.
Судом встановлено, що згідно з п. 1.1. Договору № 4/01/22 ЕК від 04.01.2022, доданого заявником до заяви про визнання судового наказу від 15.07.2024 року №917/75/24 таким що не підлягає виконанню, позикодавець - ТОВ АФ «ЧБГ» зобов'язується надати позичальнику - ФГ «ЕКО-КРАЙ» 12 000 000 грн поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Термін повернення позички позичальником до 01.02.2023.
В той же час, стягувачем до відзиву на заяву надана копія додаткової угоди № 1 від 20.12.2022 до Договору № 4/01/22 ЕК від 04.01.2022 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) згідно з якою п. 1.2. Договору викладено в наступній редакції: « 1.2. Термін повернення позики позичальником: до 31 грудня 2024 року». А також додана додаткова угода № 2 від 16.05.2023 до Договору № 4/01/22 ЕК від 04.01.2022 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) згідно з якою п. 1.2. Договору викладено в наступній редакції: « 1.2. Термін повернення позики позичальником: до 31 грудня 2025 року».
Отже залік боржником здійснено в рахунок зобов'язань за договором № 4/01/22 ЕК від 04.01.2022 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) строк виконання якого не настав.
Крім цього, заявником не надано суду доказів фактичного надання фінансової допомоги та виникнення зобов'язань щодо її повернення.
Відповідно до положень статті 601 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
З аналізу статті 601 Цивільного кодексу України вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, норма ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення, втім не встановлює процесуального механізму вирішення судом спору про право на цій стадії господарського процесу.
Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.
Для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог необхідною умовою є фактична та правова визначеність відносин між сторонами, що стосуються встановлення та виконання взаємних зустрічних прав та обов'язків.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
З огляду на наведене, судом встановлені неузгодженість стосовно зустрічного зобов'язання та відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, тому судом не приймається заява вих. №322 від 12.08.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підстава для визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, будь якої з наведених у ст. 328 ГПК України підстав для визнання наказу №917/75/24 від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Керуючись ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (вх. № 11139 від 19.08.2024) про визнання наказу від 15.07.2024 по справі № 917/75/24 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст. 235, 255-256 ГПК України) в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Суддя І.І. Пушко