Справа № 359/8986/21
1-кп/357/260/24
16.09.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у судовому провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого,
у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.
Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено застосований раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 21.09.2024 у зв'язку з існуванням ризику, вчинення дій, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
У межах строків, застосованого запобіжного заходу справа не може бути розглянута по суті з об'єктивних незалежних від суду обставин, зокрема припиненням повноважень головуючого судді у справі та передання справи до провадження іншого судді, що обумовлює необхідність проведення ряду обов'язкових процесуальних дій, необхідністю дослідження значного об'єму доказів у справі з огляду на правову позицію учасників кримінального провадження, процесуальною поведінкою сторони захисту, зокрема неявкою в судові засідання захисника обвинуваченого, заявлення необґрунтованих відводів учасникам судового провадження.
З огляду на вищевказані обставини прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки продовжують мати місце ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора ризики вчинення дій, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України були і продовжують залишатися досить високими, обставин, які б свідчили про їх зменшення не виникло, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченим не забезпечить дотримання покладених на них обов'язків. Крім того прокурор зазначає про виникнення нового ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень. В обґрунтування указаного ризику прокурор посилається на ту обставину, що ОСОБА_4 05.06.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1 , ч. 4 ст. 189 КК України, які за версією слідства ним вчинювались під час перебування під вартою, що свідчить, що навіть такий виключний запобіжний захід як тримання під вартою не зміг запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також прокурор звертає увагу, що при вчиненні указаних злочинів ОСОБА_4 виступав як організатор.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з викладених у ньому підстав.
Крім того прокурор, посилаючись на процесуальну поведінку сторони захисту стверджує про наявність ризику вчинення дій, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки дії сторони захисту, та позитивне відношення самого обвинуваченого до такої поведінки захисника, направлені на безпідставне затягування розгляду справи шляхом неявки в судове засідання захисника.
Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання. При цьому як і попереднього разу посилається недоведеність його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинах. Стверджує, що зацікавлений у розгляді справи судом з метою встановлення його невинуватості, заперечує факт свого тривалого переховування від слідства. Також посилається на незадовільний стан здоров'я, відсутність умов для отримання медичної допомоги в умовах СІЗО, ненадання якої може призвести до летальних наслідків.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого. Крім того, стверджує, що повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочинів є помстою за процесуальну позицію обвинуваченого.
Вирішуючи клопотання прокурора з урахуванням правової позиції захисту суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
2. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Суд констатує, що прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, які вказують на наявність ризику, вчинення дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Існування вказаного ризику було встановлено попередніми ухвалами Білоцерківського міськрайсуду, які набрали законної сили та не скасовані і не змінені, а наведені прокурором обставини свідчать, що вказаний ризик не зменшився та з огляду на використані обвинуваченим засоби продовжує існувати, та наразі залишається досить високим.
Суд також виходить з конкретних обставин даного кримінального провадження. Зокрема прокурором надавалися докази того , що ОСОБА_4 упродовж шести років переховувався від органів досудового розслідування, в тому числі під вигаданим прізвищем, оголошувався у міжнародний розшук, що свідчить про високу ймовірність та стійкість ризику у подальшому переховуватись від суду. За таких обставин суд критично оцінює та відхиляє твердження обвинуваченого, що він ніколи не переховувався та не має намір у переховування від суду.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що наразі має місце ризик вчинення дій передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме перешкоджання кримінальному провадженню, з огляду на процесуальну поведінку сторони захисту, направлену на безпідставне затягування розгляду справи шляхом неявки в судове засідання захисника та заявлення численних необґрунтованих відводів учасникам судового провадження та суду, з приводу чого суд був вимушений постановити окрему ухвалу від 02.04.2024.
Суд у сукупності із вказаними обставинами враховує також тяжкість та характер вчинених злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_4 . При цьому суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки наявності чи відсутності ризиків: переховування від суду - втечі особи від суду, (справи: ОСОБА_6 проти Росії, ОСОБА_7 проти Молдови, Ілійков проти Болгарії) та враховує як елементи оцінки зазначеного ризику: особу обвинуваченого - його моральність, незначний вплив існуючих соціальних зав'язків та роду занять в Україні на добросовісність його процесуальної поведінки, його сімейний стан, наявність зв'язків з іншими особами, зв'язок з Україною, суворість покарання за злочини, у яких він згідно з обвинувальним актом обвинувачується, що не може не усвідомлюватися обвинуваченим та можливості його уникнути.
Суд погоджується з твердженням сторони обвинувачення, що на час розгляду клопотання має місце виникнення ризику вчинення дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення нових кримінальних правопорушень, що підтверджується наданою прокурором копією повідомлення про підозру ОСОБА_8 увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1 , ч. 4 ст. 189 КК України, у іншому кримінальному провадженні.
Суд не має можливості врахувати вагомість доказів та правову позицію обвинуваченого щодо вказаних злочинів, оскільки докази суду у повному обсязі не надані та не досліджені.
Обставин які б свідчили, що встановлені раніше ризики зменшилися чи відпали в ході судового розгляду не встановлено.
Незважаючи на відносно тривале перебування обвинуваченого під вартою, враховуючи тяжкість та характер вчинених злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , які є насильницькими проти здоров'я особи, інтереси правосуддя переважають обмеження в правах, які несе обвинувачений, у зв'язку з утриманням під вартою у даній справі, що у свою чергу, не дає підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 331, 371, 372 КПК України суд,
Задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , продовжити на 60 днів по 14 листопада 2024 року включно та утримувати в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Обвинуваченого доставити конвоєм до Білоцерківського міськрайонного суду в судове засідання на 26.09.2024 на 14 годину 30 хв.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, начальнику ІТТ №1 ГУ НП в Київській області.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки встановленому КПК України.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 19 вересня 2024 року о 09 год. 25 хв.
СуддяОСОБА_9