Справа №293/498/24
Провадження №1-кп/293/130/2024
19 вересня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024065400000183 від 08.02.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Осники Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимого, військовозобов'язаного,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
За заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Черняхівським районним судом Житомирської області у цивільній справі № 293/179/24 прийнято рішення, яким видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такого, що систематично вчиняє домашнє насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обмежувальним приписом визначено наступні тимчасові обмеження прав ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_5 , а саме:
- заборонити наближатися на відстань 20 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити ОСОБА_4 у будь-який спосіб спілкуватися та переслідувати ОСОБА_5 , вести листування, телефонні переговори, або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Строк дії обмежувального припису встановлено 6 (шість) місяців.
Однак, ОСОБА_6 , будучи ознайомленим 07.02.2024 під підпис із рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.02.2024, діючи умисно, знехтував обов'язковими до виконання приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 07.02.2024 близько 13 години 30 хвилин прийшов до місця проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де влаштував конфлікт з останньою. Через, що ОСОБА_5 звернулась із заявою за допомогою до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Окрім цього, 12.02.2024 близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_4 прийшов до місця проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , та знову влаштував конфлікт з останньою, через що ОСОБА_5 звернулась із заявою за допомогою до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Також, 18.02.2024 близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_4 прийшов до місця проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , та знову влаштував конфлікт з останньою, через що ОСОБА_5 звернулась із заявою за допомогою до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
У ході судового розгляду справи ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся у вчиненому, дав покази, що 07.02.2024, 12.02.2024 та 18.02.2024 всупереч заборон, встановлених щодо нього обмежувальним приписом, приходив до місця проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де намагався помиритись з останньою, однак це призводило до конфліктів.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що її бувший чоловік ОСОБА_4 , порушуючи обмежувальний припис, приходив до її місця проживання 07.02.2024, 12.02.2024 та 18.02.2024 та влаштовував сварки, ображав її словами нецензурної лайки.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, та такими, що не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, добровільності та істинності його позиції.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення вказаного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг доказів, які потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, враховуючи, що учасниками судового провадження не заперечується обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд ухвалив визнати недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілої та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
ІІІ. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Аналізуючи наявність складу злочину, передбаченого ст. 390-1 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 390-1 КК України, доведена.
З огляду на вік обвинуваченого, а також відсутність будь-яких фактичних даних, які б вказували на неосудність (обмежену осудність) обвинуваченого або перебування його у такому стані до постановлення вироку, суд вважає, що ОСОБА_4 є суб'єктом цього кримінального правопорушення.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 , як умисне невиконання обмежувальних приписів, за ст. 390-1 КК України.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
ІV. Мотиви призначення відповідного покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 є молодою особою, офіційно не працює, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно ст. 89 КК України не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, враховано позицію прокурора та потерпілої щодо необхідної міри покарання, яка просила суворо не карати ОСОБА_4 ; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно класифікації за ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Таким чином, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 у межах санкції ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду в межах санкції зазначеної статі ближче до верхньої межі із покладенням на нього в порядку ст.59-1 КК України відповідних обов'язків. Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників.
Підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Арешт на майно, не накладався. Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
Клопотань про застосування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні не подано, підстав згідно ст. 177, 178 КПК України для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст. 368,370,373,374,376 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки. На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ