провадження №2-о/279/123/24
Справа № 279/4225/24
"19" вересня 2024 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Коваленко В.П., секретаря Лепесевицької В.В.,
розглянувши цивільну справу №279/4225/24 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Бугайов Дмитро Миколайович , заінтересовані особи: Територіальна громада в особі виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) про встановлення факту родинних відносин , -
ОСОБА_1 в інтересах якої діє Бугайов Д.М. звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Свої вимоги мотивує тим, що в серпні ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат ОСОБА_3 . Вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва право власності на спадкове майно , однак нотаріус обгрунтовано відмовляє у видачі їй вказаного документу, оскільки в неї відсутні документи, які засвідчують родинні стосунки з померлим ОСОБА_3 ..
В судовому засіданні заявниця та її представник заявника адвокат Бугайов Д.М. заяву підтримали з підстав викладених в заяві , просили суд її задовольнити.
Представник виконкому Бердичівської міської ради в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відділу РАЦС надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Суд, заслухавши заявника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За змістом п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є ,зокрема , свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.
Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.
Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З свідоцтва про реєстрацію шлюбу видно, що дошлюбне прізвище заявниці було ОСОБА_4 . Її матір"ю згідно свідоцтва про її народження була ОСОБА_5 .
Копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 доводиться той факт, що його матір"ю була ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили в судовому засіданні, що дійсно ОСОБА_3 був двоюрідним братом ОСОБА_1 , приїздив до них в гості і вони їздили до нього в м. Бердичів.
Після повідомлення про смерть їздили до м. Бердичева, де саме ОСОБА_1 хоронила свого брата.
Встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки служить підставою для отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно в порядку спадкування, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 263-265,268, 315 ЦПК України, суд ,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Бердичів Житомрської області є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя В.П.Коваленко