Справа № 274/7232/24 Провадження № 1-кс/0274/1646/24
іменем України
"11" вересня 2024 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12024060480000847 від 24.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
І. Суть клопотання
Згідно клопотання старший слідчий Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_6 просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024060480000847 від 24.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Необхідність застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання мотивовано наявністю обґрунтованої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого, прокурора, суду; вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, ризиків, особу підозрюваного, слідчий просить задовольнити клопотання.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав. Щодо задоволення клопотання не заперечив.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підозрюваного.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 цієї статті.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки суду
Слідчим суддею встановлено, що СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060480000847 від 24.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Відповідно до пред'явленої підозри - досудовим розслідуванням встановлено, що 20.08.2024 близько 18 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перебували в дворі будинку АДРЕСА_1 , де ОСОБА_7 добровільно надав ОСОБА_4 свою банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) для оплати товару в магазині без вводу РIN-коду. В ході спілкування ОСОБА_4 дізнався у ОСОБА_7 РIN-код та з метою виконання прохання ОСОБА_7 поїхав велосипедом в с- ще Ружин Бердичівського району Житомирської області.
У цей близько 18 год. 00 хв. у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів , що зберігались на вище вказаній банківській кратці. З цією метою, ОСОБА_4 записав продиктований ОСОБА_7 РІN-код на аркуш паперу, котрий взяв з собою. У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу 20.08.2024 о 18:19 год., ОСОБА_4 діючи в умовах дії воєнного стану, котрий на момент вчинення кримінального правопорушення не було припинено та скасовано, у ОСОБА_4 , який мав при собі банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та РIN-код до неї, приїхав велосипедом в АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також те, що банківська картка належить ОСОБА_7 та знаючи пароль від даної банківської картки, у вказаний день, час та місці, враховуючи сприятливу для себе обстановку, перебуваючи поблизу банкомату №10005-52, розташованого по АДРЕСА_2 , використовуючи пластикову банківську картку ОСОБА_7 , таємно викрав грошові кошти на суму 10 000 гривень 00 копійок шляхом транзакції у виді зняття з цієї банківської картки готівки на вказану суму. Таким чином, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 10000 гривень 00 копійок.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 23.08.2024; протоколом заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.08.2024; показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 24.08.2024; протоколом огляду речей від 03.09.2024; протоколом огляду речей від 05.09.2024; протоколом допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України).
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Щодо доведеності ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду; слідчий суддя зазначає наступне.
Надаючи оцінку можливості підозрюваному ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Ризик можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення також доведений з огляду на те, що останній підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, раніше судимий за злочини проти власності.
Що ж до ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом неявки до слідчого, прокурора або суду, то такий прокурором не доведено.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який неодружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання; не відлучатися з с. Заріччя, Ружинського району, Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, передбачені ч. 2 ст. 179 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-179, 184, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;
3) не відлучатися з с. Заріччя, Ружинського району, Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Строк дії обов'язків встановити до 09.11.2024 включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього буде застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_4 , особистого зобов'язання покласти на уповноважених осіб Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Встановити строк дії ухвали по 09.11.2024 включно.
Повний текст ухвали оголошено 12.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_10