Рішення від 10.09.2024 по справі 195/1357/24

Справа № 195/1357/24

Провадження № 2/195/373/24

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

при секретарі судового засідання - Левкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК», в інтересах якого діє представник - Лубоцька Наталія Іванівна, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовної заяви.

Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК», в інтересах якого діє представник - Лубоцька Наталія Іванівна, звернулось із позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором в розмірі 120054,6 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.07.2019 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р24.21652.005476072 .

Згідно п. 3 кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ІДЕЯ БАНК».

Згідно кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 81790 грн., за сплатою 1,99 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами.

Станом на дату звернення із позовом до суду відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому проценти за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду.

Останню сплату відповідачем зарахування по кредитному договору здійснено 13.12.2021 року. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 06.06.2024 року становить наступне: прострочений борг - 54249,90 грн., прострочені проценти - 2489,46 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту - 63315,24 грн. , а загальна заборгованість - 120054,60 грн.

У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору на адресу відповідача банком направлено вимогу про порушення кредитних зобов'язань від 02 квітня 2024 року.

У добровільному порядку відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, в тому числі відсотки за користування кредитом та інші обов'язкові платежі.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Аргументи учасників справи.

Представником позивача АТ «ІДЕЯ БАНК» - Лубоцькою Н.І. в позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та за своєї відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про розгляд справи шляхом надсилання поштовим зв'язком, за зареєстрованою адресою місця його проживання, копії ухвали про відкриття провадження по справі та позовної заяви з додатками.

Поштовий конверт з повісткою, копіями ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданими матеріалами повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно облікових даних відділу реєстрації Виконавчого комітету Томаківської селищної ради №43 від 09.08.2024 року гро-н ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідач повідомлялася про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між позивачем АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Р24.21652.005476072 від 12.07.2019 року за яким відповідачеві надано кредит у сумі: 81790 грн. на строк 60 місяців з датою повернення 12.07.2024 року, процентна ставка 1,99 (фіксована), який відповідач мав погашати разом із процентами щомісячними платежами.

Як вказує позивач, відповідачем кредит з процентами щомісячними платежами відповідно до встановленого сторонами договору графіку не повертаються ці останній платіж здійснено 13.12.2021 року.

Мотивувальна частина.

Позиція суду та застосовані норми права.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Наявні матеріали справи дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти в сумі 81790 грн. на умовах та в порядку, що зазначені у кредитних договорах і він користувався кредитними коштами.

Проте, умови кредитних договорів відповідачем не були виконані, кредитні кошти у встановлені строки не повернуті, що підтверджено випискою по рахунку НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 06.06.2024 року.

Таким чином, відповідно до умов договору у кредитора були наявні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитними коштами, що становлять за договором № Р24.21652.005476072 від 12.07.2019 року- 2489,46 грн.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16: «Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.».

Суд вважає, що нарахована позивачем плата за обслуговування кредиту в сумі: 63315,24 грн., як комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості, приймання коштів, переказ готівки з подальшим зарахуванням на рахунки банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку є супутньою послугою, що супроводжує кредит і її компенсація за рахунок відповідача є незаконною.

Тому, позовні вимоги про стягнення плати за обслуговування кредиту в сумі: 63315,24 грн. є безпідставними.

З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині стягнення: 54249,90 грн. - 2489,46 грн. = 56739,36 грн. - кредиту і процентів.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог (47,26 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1431,03 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК», в інтересах якого діє представник - Лубоцька Наталія Іванівна, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», ЄДРПОУ: 19390819, заборгованість за договором кредиту та страхування № Р24.21652.005476072 від 12.07.2019 року в розмірі: 54249,90 грн. - прострочений борг, 2489,46 грн. -прострочені проценти, 1431,03 грн. - судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 вересня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.

Позивач: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК», код ЄДРПО: 19390819, місцезнаходження юридичної особи: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л. В. Колодіна

Попередній документ
121713836
Наступний документ
121713838
Інформація про рішення:
№ рішення: 121713837
№ справи: 195/1357/24
Дата рішення: 10.09.2024
Дата публікації: 20.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.09.2024)
Дата надходження: 06.08.2024
Предмет позову: про стягнення боргу за кредитним договором
Розклад засідань:
10.09.2024 08:00 Томаківський районний суд Дніпропетровської області