Справа № 187/1739/24
2/0187/458/24
"19" вересня 2024 р. смт. Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст.ст.174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та про визнання права власності на нерухоме майно,-
17.09.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить суд продовжити строк позовної давності на оскарження договору дарування від 22.10.2015 укладений між нею в інтересах неповнолітнього, на момент укладання договору неповнолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений нотаріусом державної нотаріальної контори; визнати його недійсним, а також визнати право власності на частин будинку, як спільно нажитого майна у шлюбі, що розташований по АДРЕСА_1 .
Однак, вищевказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, всупереч зазначеним вимогам позовна заява не містить посилань на норми цивільного законодавства, які на думку позивача були порушені відповідачем, а також на норми цивільного законодавства, в яких відображається механізм відновлення її порушеного права, тобто способу захисту прав або інтересів, що передбачений законом чи договором. Позовна заява не містить також зазначення доказів, що підтверджують вказані у ній обставини.
Відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України, до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
Всупереч вищезазначену положенню, позивачем не додано до позовної заяви копії договору дарування, який вона просить суд визнати недійсним.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить вимогу немайнового та вимогу майнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову до суду становить 1211,20 грн. Вказана сума позивачем сплачена у відповідному розмірі.
Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно) однак судовий збір не сплачено.
Крім того в пушення .п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява не містить ціни позову.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 року № 358.
У відповідності до пп. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 року № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Таким чином позивачу необхідно надати суду актуальний звіт про оцінку майна та сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, виходячи з розрахунку 1 відсотку загальної ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оригінал платіжного (-их) документу (-ів) позивачу необхідно пред'явити до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви в новій редакції з урахуванням недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:О. А. Караул