Ухвала від 11.09.2024 по справі 183/9087/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/9087/24

№ 1-кс/183/1625/24

11 вересня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора А. Шабельського (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Луганськ, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваному у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України.

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 , постановою ВРУ №1524-IV від 19 лютого 2004 року безстроково обраний суддею України та призначений суддею апеляційного суду Луганської області.

Будучи обраним на посаду суді апеляційного суду Луганської області, який знаходиться за адресою: вул. Коцюбинського, буд. 4, м. Луганськ, Луганська область, ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) склав присягу судді, згідно з якою урочисто присягнув Українському народові об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Таким чином, ОСОБА_6 , будучи суддею апеляційного суду Луганської області, на момент вчинення кримінального правопорушення постійно виконував функції представника влади.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2016 року № 1433-VIII ОСОБА_6 звільнений з посади судді апеляційного суду Луганської області на підставі пунктів 2, 3, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

У лютому-квітні 2014 року (більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе) у громадянина України ОСОБА_6 , якому було достовірно відомо з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Луганської області Антитерористичної операції (далі - АТО), а в подальшому операції Об'єднаних сил (далі - ООС), який, будучи суддею апеляційного суду Луганської областіта маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності рф проти України шляхом вчинення злочину збройної агресії та тимчасової окупації території України в Луганській області,виник умисел на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.

З вказаною метою діючий суддя судової влади України ОСОБА_6 , бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в захопленні державної влади України, особисто взяв участь в утворенні та функціонуванні на території Луганської області системи незаконних органів окупаційної влади у тому числі судових з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на території Луганської області та створенні “псевдозаконодавчих» актів від імені окупаційної адміністрації так званої “Луганської народної республіки» для створення “власного законодавства» даного “псевдодержавного утворення».

Так, перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області, приблизно в 2014 році більш точну дату та час встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, ОСОБА_6 увійшов до складу та став членом так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» так званої “народної ради луганської народної республіки» - органу псевдодержавного утворення створеного для підтримки збройної агресії російської федерації, захоплення державної влади в Україні, зміни меж її території та державного кордону.

Діючи у складі робочої групи по законотворчій діяльності так званої “народної ради луганської народної республіки», за попередньою змовою з іншими на даний час не встановленими слідством особами розробив та передав для внесення на розгляд депутатам так званої “народної ради луганської народної республіки» так звані законопроекти кодексів та інших законотворчих актів, які почали формувати так звану правову систему у так званій луганській народній республіці. Дані законопроекти направлені на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері сімейного права не передбаченим на це законодавством України суб'єктам окупаційної адміністрації російської федерації, імплементації норм законодавства російської федерації в так зване “законодавство лнр» та припинення дії діючого законодавства України на території тимчасово окупованої частини Луганської області.

У подальшому, з метою легалізації цих “рішень» на тимчасово окупованій території Луганської області та створення у населення хибного уявлення про законність окупаційної адміністрації рф, їх було опубліковано на веб-сайті “народної ради луганської народної республіки» та інших інтернет ресурсах пов'язаних із незаконною діяльністю «лнр» та «рф» на тимчасово окупованій частині Луганської області.

Отже, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області діючи з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, за попередньою змовою групою осіб, сприяла органу окупаційної адміністрації рф у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підготовки законопроектів, які містять імплементовані норми російського законодавства та надають повноваження у відповідних сферах права органам окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території Луганської області.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на захоплення державної влади в Україні, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, 13.12.2019 року ОСОБА_6 , з метою продовження надання допомоги іноземній державі, а саме російській федерації, у проведенні підривної діяльності проти України та забезпеченні подальшої окупації території Луганської області, підготував та подав документи для зайняття посади “судді верховного суду лнр» та в подальшому був призначений на вищезазначену посаду, чим підтвердив особисту згоду сприяти виконанню функцій представника “судової влади» - тобто приймати особисту участь у діяльності органу окупаційної адміністрації рф.

Внаслідок зазначених свідомих та умисних дій ОСОБА_6 , спрямованих на захоплення державної влади в Україні, який порушуючи присягу судді, прийняв присягу так званого “судді лнр» та в подальшому постановою так званої «народної ради луганської народної республіки» «О назначении на должность судьи верховного суда луганской народной республики'призначений на посаду “судді» до так званого «верховного суду лнр», якийрозташований за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому наказом президента рф від 14.08.2023 №607 ОСОБА_6 призначено строком на 6 років на посаду суді верховного суду луганської народної республіки.

Таким чином перебуваючи фактично у складі окупаційної адміністрації рф, поряд із здійсненням повноважень судді та інших процесуальних повноважень, починаючи з 2019 по теперішній час ОСОБА_6 здійснює функції визначені т.зв законом “Про верховний суд луганської народної республіки» зокрема здійснює безпосередній розгляд справ підсуднихт.зв. “верховному суду луганської народної республіки», забезпечуючи становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області у проведенні підривної діяльності проти України. Поруч з цим дії ОСОБА_6 із становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області спрямовані на передачу частини території України шляхом уявного утворення на її території іншої “суверенної держави» та захоплення судової гілки державної влади України.

Так за результатами розгляду подань т.зв. «правоохоронних органів» окупаційної адміністрації «лнр» в ході судового розгляду ОСОБА_6 як суддя верховного суду луганської народної республіки» з 2019 по теперішній час, діючи відповідно до прийнятого керівництвом окупаційної адміністрації «лнр» нікчемного юридичного акта - т.зв. «кримінально-процесуального кодексу «лнр» та «кримінального кодексу «лнр», незаконно приймає процесуальні рішення у формі ухвал та постанов, зокрема застосовує примусові заходи медичного характеру, заходи виховного впливу, закриває щодо підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості кримінальні справи.

Зазначеними діями ОСОБА_6 сприяв представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України, що полягало у створенні умов для функціонування на території України судового органу окупаційної адміністрації рф, що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущенню контролю української влади на території частини Луганської області, завдяки чому окупація триває.

Таким чином, ОСОБА_6 ,підозрюється в діях, які вчинені з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, вчинених особою, яка є представником влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України;

Окрім того, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на захоплення державної влади в Україні, перебуваючи у складі окупаційної адміністрації рф, поряд із здійсненням повноважень судді та інших процесуальних повноважень, починаючи з 2019 по теперішній час здійснює функції визначені т.зв законом “Про верховний суд луганської народної республіки» зокрема здійснює безпосередній розгляд справ підсудних т.зв. “верховному суду луганської народної республіки», забезпечуючи становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області у проведенні підривної діяльності проти України.

Крім того, за результатами розгляду подань т.зв. «правоохоронних органів» окупаційної адміністрації «лнр» в ході судового розгляду ОСОБА_6 як суддя верховного суду луганської народної республіки» з 2019 по теперішній час, діючи відповідно до прийнятого керівництвом окупаційної адміністрації «лнр» нікчемного юридичного акта - т.зв. «кримінально-процесуального кодексу «лнр» та «кримінального кодексу «лнр», незаконно приймає процесуальні рішення у формі ухвал та постанов, зокрема застосовує примусові заходи медичного характеру, заходи виховного впливу, закриває щодо підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості кримінальні справи.

Поруч з цим дії ОСОБА_6 із становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області та її публічні виступи на медійних платформах т.зв «луганської народної республіки» спрямовані на передачу частини території України шляхом уявного утворення на її території іншої “суверенної держави» та захоплення судової гілки державної влади України.

Зазначені дії ОСОБА_6 спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію окупаційної адміністрації російської федерації шляхом сприяння утворенню та наданню ознак державного утворення так званій “луганській народній республіці» шляхом створення у мешканців Луганської області уяви про законність та правомірність дій окупаційних військ рф, щодо змін державних кордонів України, а саме окупації території України, зокрема Луганської області.

Зазначеними діями ОСОБА_6 сприяв представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України, що полягало у створенні умов для функціонування на території України судового органу окупаційної адміністрації рф, що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущенню контролю української влади на території частини Луганської області, завдяки чому окупація триває.

Таким чином, ОСОБА_6 ,підозрюється в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України;

Також ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на захоплення державної влади в Україні, перебуваючи у складі окупаційної адміністрації рф поряд із здійсненням повноважень судді та інших процесуальних повноважень, починаючи з 2018 по теперішній час здійснює функції визначені т.зв законом “Про верховний суд луганської народної республіки» зокрема здійснює безпосередній розгляд справ підсудних т.зв. “верховному суду луганської народної республіки», забезпечуючи становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області у проведенні підривної діяльності проти України. Поруч з цим дії ОСОБА_6 з становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області спрямовані на передачу частини території України шляхом уявного утворення на її території іншої “суверенної держави» та захоплення судової гілки державної влади України.

Крім того, за результатами розгляду подань т.зв. «правоохоронних органів» окупаційної адміністрації «лнр» в ході судового розгляду ОСОБА_6 , як суддя верховного суду луганської народної республіки» з 2019 по теперішній час, діючи відповідно до прийнятого керівництвом окупаційної адміністрації «лнр» нікчемного юридичного акта - т.зв. «кримінально-процесуального кодексу «лнр» та «кримінального кодексу «лнр», незаконно приймає процесуальні рішення у формі ухвал та постанов, зокрема застосовує примусові заходи медичного характеру, заходи виховного впливу, закриває щодо підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості кримінальні справи.

Виконуючи вказані функції, ОСОБА_6 ,в період з 2019 року по теперішній час грубо ігноруючи вимоги ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, зрадив присягу судді Українському народові, забезпечила встановлення і зміцнення окупаційної влади рф шляхом безпосередньої участі у створенні незаконних судових органів «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації рф, на тимчасово окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення верховенства влади України на території Луганської області, надавши тим самим допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці: надання іноземній державі, та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111КК України.

30.03.2024 року в рамках кримінального провадження №42015130000000030 від 04.02.2015 в порядку ст. 135 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України.

У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, введеним воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_2 та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 30.03.2024 року у рамках кримінального провадження №42015130000000030 від 04.02.2015 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 06.04.2024 року, 07.04.2024 року, 08.04.2024 року) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування 01.04.2024 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , (за посиланням chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2024-07-03/67_7727k.pdf) для вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст. 111 КК України та здійснення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні за №42015130000000030 від 04.02.2015 в якості підозрюваного, тощо.

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведені вище обставини, стороною обвинувачення 30.03.2024 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_6 , у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

17.06.2024 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури з кримінального провадження №42015130000000030 від 04.02.2015 виділено матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст. 111 КК України, в окреме провадження за № 620240500200000048 від 17.06.2024.

Постановою слідчого від 08.04.2024 року на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.

Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях в яких він підозрюється,передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, з конфіскацію майна або без такої;

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;

- неприбуття на виклик до слідчого шість разів поспіль та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;

- спосіб вчинення злочинів - вчинення їх умисно, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора рф, що з великою часткою ймовірності спонукатиме йогодо втечі.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальні правопорушення, в яких він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:

-тимчасова окупація території України, а саме територія АДРЕСА_2 , на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний працевлаштований, що дає їй можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження;

- поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , який своїми діями активно демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією з 2014року щодо формування на території суверенної держави України, окупаційних органів так званої «ЛНР», підтримав дії рф та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою роботу у незаконно створеному структурному органі окупаційної адміністрації рф - так званому «Верховному суді ЛНР».

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст. 109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні просив вирішити питання на розсуд суду.

Вислухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_6 підозру у скоєнні вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 хоча і є особою раніше не судимою, однак підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років, з конфіскацією майна, або без такої.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , або вчинення інших кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, то про його наявність свідчить те, що тимчасова окупація території України, а саме територія м. Луганськ Луганської області, на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний працевлаштований, що дає їй можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження; поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , який своїми діями активно демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією з 2014року щодо формування на території суверенної держави України, окупаційних органів так званої «ЛНР», підтримав дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою роботу у незаконно створеному структурному органі окупаційної адміністрації РФ - так званому «Верховному суді ЛНР».

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваній найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.6 ст.193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 08 год. 30 хв. 13 вересня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
121713669
Наступний документ
121713671
Інформація про рішення:
№ рішення: 121713670
№ справи: 183/9087/24
Дата рішення: 11.09.2024
Дата публікації: 20.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.09.2024)
Дата надходження: 04.09.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
09.09.2024 11:15 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
09.09.2024 11:30 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
09.09.2024 15:45 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
11.09.2024 15:15 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
11.09.2024 15:30 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
12.09.2024 10:45 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЕРЕЗЮК ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
БЕРЕЗЮК ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА