Справа № 183/9087/24
№ 1-кс/183/1621/24
09 вересня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України, про арешт майна,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , постановою ВРУ №1524-IV від 19 лютого 2004 року безстроково обраний суддею України та призначений суддею апеляційного суду Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи суддею апеляційного суду Луганської області, на момент вчинення кримінального правопорушення постійно виконував функції представника влади.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2016 року № 1433-VIII ОСОБА_5 звільнений з посади судді апеляційного суду Луганської області на підставі пунктів 2, 3, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.
У лютому-квітні 2014 року (більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе) у громадянина України ОСОБА_5 , якому було достовірно відомо з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Луганської області Антитерористичної операції (далі - АТО), а в подальшому операції Об'єднаних сил (далі - ООС), який, будучи суддею апеляційного суду Луганської області та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності рф проти України шляхом вчинення злочину збройної агресії та тимчасової окупації території України в Луганській області, виник умисел на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.
З вказаною метою діючий суддя судової влади України ОСОБА_5 , бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в захопленні державної влади України, особисто взяв участь в утворенні та функціонуванні на території Луганської області системи незаконних органів окупаційної влади у тому числі судових з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на території Луганської області та створенні “псевдозаконодавчих» актів від імені окупаційної адміністрації так званої “Луганської народної республіки» для створення “власного законодавства» даного “псевдодержавного утворення».
Так, перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області, приблизно в 2014 року більш точну дату та час встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, ОСОБА_5 увійшов до складу та став членом так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» так званої “народної ради луганської народної республіки» - органу псевдодержавного утворення створеного для підтримки збройної агресії російської федерації, захоплення державної влади в Україні, зміни меж її території та державного кордону.
Діючи у складі робочої групи по законотворчій діяльності так званої “народної ради луганської народної республіки», за попередньою змовою з іншими на даний час не встановленими слідством особами розробив та передав для внесення на розгляд депутатам так званої “народної ради луганської народної республіки» так звані законопроекти кодексів та інших законотворчих актів, які почали формувати так звану правову систему у так званій луганській народній республіці. Дані законопроекти направлені на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері сімейного права не передбаченим на це законодавством України суб'єктам окупаційної адміністрації російської федерації, імплементації норм законодавства російської федерації в так зване “законодавство лнр» та припинення дії діючого законодавства України на території тимчасово окупованої частини Луганської області.
У подальшому, з метою легалізації цих “рішень» на тимчасово окупованій території Луганської області та створення у населення хибного уявлення про законність окупаційної адміністрації рф, їх було опубліковано на веб-сайті “народної ради луганської народної республіки» та інших інтернет ресурсах пов'язаних із незаконною діяльністю «лнр» та «рф» на тимчасово окупованій частині Луганської області.
Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області діючи з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, за попередньою змовою групою осіб, сприяла органу окупаційної адміністрації рф у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підготовки законопроектів, які містять імплементовані норми російського законодавства та надають повноваження у відповідних сферах права органам окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території Луганської області.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на захоплення державної влади в Україні, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, 13.12.2019 року ОСОБА_5 , з метою продовження надання допомоги іноземній державі, а саме російській федерації, у проведенні підривної діяльності проти України та забезпеченні подальшої окупації території Луганської області, підготував та подав документи для зайняття посади “судді верховного суду лнр» та в подальшому був призначений на вищезазначену посаду, чим підтвердив особисту згоду сприяти виконанню функцій представника “судової влади» - тобто приймати особисту участь у діяльності органу окупаційної адміністрації рф.
Внаслідок зазначених свідомих та умисних дій ОСОБА_5 , спрямованих на захоплення державної влади в Україні, який порушуючи присягу судді, прийняв присягу так званого “судді лнр» та в подальшому постановою так званої «народної ради луганської народної республіки» «О назначении на должность судьи верховного суда луганской народной республики» призначений на посаду “судді» до так званого «верховного суду лнр», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому наказом президента рф від 14.08.2023 №607 ОСОБА_5 призначено строком на 6 років на посаду суді верховного суду луганської народної республіки.
Таким чином перебуваючи фактично у складі окупаційної адміністрації рф, поряд із здійсненням повноважень судді та інших процесуальних повноважень, починаючи з 2019 по теперішній час ОСОБА_5 здійснює функції визначені т.зв законом “Про верховний суд луганської народної республіки» зокрема здійснює безпосередній розгляд справ підсудних т.зв. “верховному суду луганської народної республіки», забезпечуючи становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області у проведенні підривної діяльності проти України. Поруч з цим дії ОСОБА_5 із становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області спрямовані на передачу частини території України шляхом уявного утворення на її території іншої “суверенної держави» та захоплення судової гілки державної влади України.
Так за результатами розгляду подань т.зв. «правоохоронних органів» окупаційної адміністрації «лнр» в ході судового розгляду ОСОБА_5 як суддя верховного суду луганської народної республіки» з 2019 по теперішній час, діючи відповідно до прийнятого керівництвом окупаційної адміністрації «лнр» нікчемного юридичного акта - т.зв. «кримінально-процесуального кодексу «лнр» та «кримінального кодексу «лнр», незаконно приймає процесуальні рішення у формі ухвал та постанов, зокрема застосовує примусові заходи медичного характеру, заходи виховного впливу, закриває щодо підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості кримінальні справи.
Зазначеними діями ОСОБА_5 сприяв представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України, що полягало у створенні умов для функціонування на території України судового органу окупаційної адміністрації рф, що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущенню контролю української влади на території частини Луганської області, завдяки чому окупація триває.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється в діях, які вчинені з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, вчинених особою, яка є представником влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України;
Окрім того, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на захоплення державної влади в Україні, перебуваючи у складі окупаційної адміністрації рф, поряд із здійсненням повноважень судді та інших процесуальних повноважень, починаючи з 2019 по теперішній час здійснює функції визначені т.зв законом “Про верховний суд луганської народної республіки» зокрема здійснює безпосередній розгляд справ підсудних т.зв. “верховному суду луганської народної республіки», забезпечуючи становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області у проведенні підривної діяльності проти України.
Крім того, за результатами розгляду подань т.зв. «правоохоронних органів» окупаційної адміністрації «лнр» в ході судового розгляду ОСОБА_5 як суддя верховного суду луганської народної республіки» з 2019 по теперішній час, діючи відповідно до прийнятого керівництвом окупаційної адміністрації «лнр» нікчемного юридичного акта - т.зв. «кримінально-процесуального кодексу «лнр» та «кримінального кодексу «лнр», незаконно приймає процесуальні рішення у формі ухвал та постанов, зокрема застосовує примусові заходи медичного характеру, заходи виховного впливу, закриває щодо підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості кримінальні справи.
Поруч з цим дії ОСОБА_5 із становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області та її публічні виступи на медійних платформах т.зв «луганської народної республіки» спрямовані на передачу частини території України шляхом уявного утворення на її території іншої “суверенної держави» та захоплення судової гілки державної влади України.
Зазначені дії ОСОБА_5 спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію окупаційної адміністрації російської федерації шляхом сприяння утворенню та наданню ознак державного утворення так званій “луганській народній республіці» шляхом створення у мешканців Луганської області уяви про законність та правомірність дій окупаційних військ рф, щодо змін державних кордонів України, а саме окупації території України, зокрема Луганської області.
Зазначеними діями ОСОБА_5 сприяв представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України, що полягало у створенні умов для функціонування на території України судового органу окупаційної адміністрації рф, що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущенню контролю української влади на території частини Луганської області, завдяки чому окупація триває.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Також ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на захоплення державної влади в Україні, перебуваючи у складі окупаційної адміністрації рф поряд із здійсненням повноважень судді та інших процесуальних повноважень, починаючи з 2018 по теперішній час здійснює функції визначені т.зв законом “Про верховний суд луганської народної республіки» зокрема здійснює безпосередній розгляд справ підсудних т.зв. “верховному суду луганської народної республіки», забезпечуючи становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області у проведенні підривної діяльності проти України. Поруч з цим дії ОСОБА_5 з становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області спрямовані на передачу частини території України шляхом уявного утворення на її території іншої “суверенної держави» та захоплення судової гілки державної влади України.
Крім того, за результатами розгляду подань т.зв. «правоохоронних органів» окупаційної адміністрації «лнр» в ході судового розгляду ОСОБА_5 , як суддя верховного суду луганської народної республіки» з 2019 по теперішній час, діючи відповідно до прийнятого керівництвом окупаційної адміністрації «лнр» нікчемного юридичного акта - т.зв. «кримінально-процесуального кодексу «лнр» та «кримінального кодексу «лнр», незаконно приймає процесуальні рішення у формі ухвал та постанов, зокрема застосовує примусові заходи медичного характеру, заходи виховного впливу, закриває щодо підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості кримінальні справи.
Виконуючи вказані функції, ОСОБА_5 , в період з 2019 року по теперішній час грубо ігноруючи вимоги ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, зрадив присягу судді Українському народові, забезпечила встановлення і зміцнення окупаційної влади рф шляхом безпосередньої участі у створенні незаконних судових органів «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації рф, на тимчасово окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення верховенства влади України на території Луганської області, надавши тим самим допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці: надання іноземній державі, та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
30.03.2024 року в рамках кримінального провадження №42015130000000030 від 04.02.2015 в порядку ст. 135 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, введеним воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_1 та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 30.03.2024 року у рамках кримінального провадження №42015130000000030 від 04.02.2015 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 06.04.2024 року, 07.04.2024 року, 08.04.2024 року) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування 01.04.2024 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_1 та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , (за посиланням chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2024-07-03/67_7727k.pdf) для вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст. 111 КК України та здійснення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні за №42015130000000030 від 04.02.2015 в якості підозрюваного, тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Постановою слідчого від 08.04.2024 року на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за повним співпадінням, у ОСОБА_5 у власності перебуває:
- 1/2 квартири за адресою АДРЕСА_1 , квартал ОСОБА_6 , будинок АДРЕСА_2 , загальна площа: 44,0 кв.м.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 КК України санкція статті передбачає конфіскацію майна, тому на даний час у слідства виникла необхідність щодо накладення арешту на вищезазначене майно з метою унеможливлення його відчуження, оскільки в разі доведення вини ОСОБА_5 вищезазначене майно підпаде під конфіскацію майна відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
За таких обставин слідчий суддя вважає, за можливе розглядати клопотання без участі прокурора.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019130000000059 від 04.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 КК України санкція статті передбачає конфіскацію майна.
Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у ОСОБА_5 , у власності перебуває:
- 1/2 квартири за адресою АДРЕСА_1 , квартал ОСОБА_6 , будинок АДРЕСА_2 , загальна площа: 44,0 кв.м.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 3 ч.2 ст.170 КПК України, тому слідчий суддя, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також недопущення ухилення від відповідальності, що може призвести внаслідок вчинення реєстраційних дій щодо передачі прав на нерухоме майно іншим особам, з метою ухилення від відповідальності та унеможливлення конфіскації майна як виду покарання, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 170, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме на:
1/2 частину квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа: 44,0 кв.м.
Зобов'язати уповноважений орган реєстрації прав на рухоме майно внести відповідні відомості про арешт майна до Єдиного Державного реєстру транспортних засобів.
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62024050020000048 від 17 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1