Справа № 204/7920/24
Провадження № 3/204/2822/24
16 вересня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
19 червня 2024 року о 22:54 за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 158, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Logan», державний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння було проведено у встановленому законом порядку в спеціалізованому медичному закладі. Результат огляду позитивний згідно висновку № 2448 від 05.07.2024 року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, порушення вчинено двічі протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи до суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду, суддя розцінює, як спробу до затягування судового розгляду з метою уникнення відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
Перевіривши матеріали справи, надавши їм належну оцінку, вважаю, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 3 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, висновком експерта, а також іншими документами.
Доказами, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 907027 від 26.07.2024 року, рапорт інспектора поліції від 26.07.2024 року, висновок КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2448 від 05.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 19.06.2024 року перебував у стані наркотичного сп'яніння, відеозаписом з боді-камер поліцейських.
Приймаючи до уваги викладене, доходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортними засобами особою в стані наркотичного сп'яніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Оскільки вищевказані факти вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомості про право власності ОСОБА_1 на транспортний засіб, оскільки саме такий вид стягнення буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила це адміністративне правопорушення та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40,266,268,280-284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що накладений за вчинення адміністративного правопорушення штраф вноситься в установу банку України.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя Т.В. Безрук