Справа № 584/682/24
Провадження № 3/584/341/24
17.09.2024 м. Путивль
Суддя Путивльського районного суду Данік Я.І., за участі: прокурора Новікова О.М., Кідіменко С.М., розглянувши об'єднану адміністративну справу, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , працюючого на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Путивльської міської ради, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.172-7 КУпАП,
встановив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, розпорядженням Путивльського міського голови від 22 червня 2005 року №91-р «Про призначення ОСОБА_1 » призначено ОСОБА_1 з 22 червня 2005 року на посаду завідуючого загальним відділом міськвиконкому, а в подальшому розпорядженням Путивльського міського голови від 31 грудня 2020 року №342-р-к «Про кадрові питання» начальника загального відділу ОСОБА_1 переведено з 4 січня 2021 року за її згодою до виконавчого комітету Путивльської міської ради, яка є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно з п./п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».
Розпорядженням Путивльського міського голови від 7 червня 2023 року №91-ОД затверджено «Положення про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради».
Розпорядженням Путивльського міського голови від 30 жовтня 2023 року №197-ОД «Про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради у 2023 році» встановлений термін з 1 грудня 2023 року по 20 грудня 2023 року проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування виконавчого комітету Путивльської міської ради та виконавчих органів, затверджено склад атестаційної комісії з атестації посадових осіб місцевого самоврядування Путивльської міської ради та виконавчих органів, та затверджено графік проведення атестації атестаційної комісії з атестації посадових осіб місцевого самоврядування Путивльської міської ради та виконавчих органів.
Розпорядженням Путивльського міського голови від 24 листопада 2023 року №216-ОД «Про внесення змін до складу атестаційної комісії посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради» затверджено оновлений склад атестаційної комісії, зокрема членом комісії затверджено ОСОБА_1 .
Відповідно до атестаційного листа ОСОБА_1 від 1 грудня 2013 року, атестаційна комісія за підсумками голосування дійшла висновку, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді, при цьому ОСОБА_1 , будучи членом атестаційної комісії, в голосуванні участі не брала, однак відповідно до протоколу №1 засідання атестаційної комісії виконавчого комітету Путивльської міської ради від 4 грудня 2023 року ОСОБА_1 не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час проведення атестації членів атестаційної комісії, за результатами якої її визнано атестованою та такою, що відповідає займаній посаді, а також вказане повідомлення не зазначено у журналі реєстрації повідомлень про конфлікт інтересів Путивльської міської ради.
ОСОБА_1 , будучи начальником загального відділу виконавчого комітету Путивльської міської радита членом атестаційної комісії з атестації посадових осіб місцевого самоврядування виконавчого комітету Путивльської міської ради та її виконавчих органів, використовуючи свої повноваження порушив вимоги ч.2 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції» та ст.12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», під час засідання атестаційної комісії 4 грудня 2023 року не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала, та зазначила, що вона дійсно працює начальником загального відділу виконавчого комітету Путивльської міської радита був членом атестаційної комісії щодо атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради у 2023 році. Перед засіданням 4 грудня 2023 року член атестаційної комісії ОСОБА_2 наголосила не тому що члени атестаційної комісії, які підлягають атестації, участі у голосуванні щодо себе приймати не будуть, у зв'язку з можливим конфліктом інтересів. Крім того, 7 червня 2023 року було затверджено «Положення про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради» №91-ОД, яким передбачено, що член атестаційної комісії не приймає участі у голосуванні відносно себе. Після засідання атестаційної комісії було складено протокол засідання, в якому вона поставила свій підпис про ознайомлення з ним, однак на те, що там відсутнє зазначення ОСОБА_2 щодо голосування членів комісії відносно себе, вона не звернула уваги, однак воно зазначене в стенограмі, яку вели під час проведення засідання атестаційної комісії. Також, зазначила, що висновок атестаційної комісії носить рекомендаційний характер, і остаточне рішення приймає міський голова, який враховує результати вказаної комісії при видачі ним відповідного розпорядження. В подальшому, коли працівник поліції складав протокол про адміністративне правопорушення вона повідомляла про це, а також просила відібрати пояснення у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які могли підтвердити даний факт, однак працівник поліції не взяв цього до уваги.
Прокурор надав письмову позицію в якому зазначив, що ОСОБА_1 , будучи начальником загального відділу виконавчого комітету Путивльської міської радита членом атестаційної комісії з атестації посадових осіб місцевого самоврядування виконавчого комітету Путивльської міської ради та її виконавчих органів, використовуючи свої повноваження порушила вимоги ч.2 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції» та ст.12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», під час засідання атестаційної комісії 4 грудня 2023 року не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів, що підтверджується протоколом засідання атестаційної комісії від 4 грудня 2023 року та журналом реєстрації повідомлень про конфлікт інтересів Путивльської міської ради, в яких відсутні повідомлення ОСОБА_1 про наявність реального конфлікту інтересів.
Частина 1 ст.172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з вимогами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст.ст.279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення з дослідженням доказів у справі.
Відповідно до п.3.3. «Положення про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради» затвердженого розпорядженням Путивльського міського голови від 7 червня 2023 року №91-ОД голосування проводиться у відсутності особи, яка атестується.
Згідно з протоколом №1 засідання атестаційної комісії виконавчого комітету Путивльської міської ради від 4 грудня 2023 року під час голосування відносно себе ОСОБА_1 утрималася при голосуванні.
Крім того, як вбачається з атестаційного листа щодо ОСОБА_1 , яким атестаційною комісією рекомендовано міському голові визнати вказану посадову особу атестованою, зазначено, що ОСОБА_1 , будучи членом атестаційної комісії не голосував відносно себе.
Відповідно до копії стенограми засідання атестаційної комісії з атестації членів атестаційної комісії виконавчого комітету Путивльської міської ради від 4 грудня 2023 року, перед засіданням комісії член комісії - ОСОБА_2 зазначила, що у зв'язку з можливістю наявності конфлікту інтересів у кожного члена атестаційної комісії, який підлягає атестації, участі у голосуванні відносно себе не приймає.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Вказане узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеною у листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року.
Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вилинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає, що певні особи зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Безпосередній керівник особи або керівник органу, дякий може звільнити чи ініціювати звільнення працівника з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність цього працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Тобто, є законодавчо визначені процедури усунення умов виникнення чи існування конфлікту інтересів.
Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в статтях 29-34 Закону України «Про запобігання корупції».
Пункт 1 частини 1 статті 29 Закону України «Про запобігання корупції» як спосіб зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів визначає, зокрема, усунення особи від вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Отже Закон покладає на відповідну особу обовязок повідомити про конфлікт інтересів за умови його існування. Після ж вжиття заходів урегулювання конфлікту інтересів він припиняє своє існування, тобто припиняються умови, за яких виникає обов'язок повідомлення про конфлікт інтересів.
Організація та проведення атестації регулюється Положенням про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради, затвердженим розпорядженням Путивльського міського голови від 7 червня 2023 року №91-ОД (далі - Положення). Відповідно до пунктів 2.1 - 2.2 Положення для організації та проведення атестації утворюється атестаційна комісія за розпорядженням міського голови у складі голови комісії, секретаря та членів комісії.
Відповідно до п.3.3 Положення, голосування проводиться у відсутності особи, яка атестується.
Таким чином, указаний пункт Положення виключає можливість виникнення конфлікту інтересів, тобто усуненням члена комісії від участі в голосуванні відносно себе і, взагалі, його присутності у залі засідання комісії під час вирішення питання щодо його атестації, здійснено зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів відповідно до ст.29 Закону України «Про запобігання корупції»
Отже, в даному випадку відсутня необхідність повідомляти про конфлікт інтересів у зв'язку з усуненням умов, за яких він міг би виникати, - голосування відбувається виключно за відсутності члена комісії, який проходить атестацію, а отже у нього фізично немає можливості ні вплинути на процес голосування, ні, тим більше, приймати рішення відносно себе.
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на факти, що підтверджували б можливість ОСОБА_1 бути присутньою під час прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів або вплинути на його прийняття іншими членами атестаційної комісії, оскільки атестація ОСОБА_1 , як і інших членів комісії, відбулася шляхом проведення голосування на засіданні атестаційної комісії, без участі останнього, а рішення комісії мало рекомендаційний характер, що повністю узгоджується із п.3.2. «Положення про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради» затвердженого розпорядженням Путивльського міського голови від 7 червня 2023 року №91-ОД.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про можливість виникнення у ОСОБА_1 потенційного чи реального конфлікту інтересів за умов, у яких проводилась її атестація, натомість є копія стенограми засідання комісії, яка підтверджує факт повідомлення членом комісії на початку засідання про те, що члени комісії не беруть участі в голосуванні відносно себе у зв'язку з конфліктом інтересів. Проте, навіть відсутність такого повідомлення не могла б вплинути на ту обставину, що ОСОБА_1 фізично була відсутня у залі засідання комісії під час проведення голосування відносно нього, а отже - не могла ані взяти участь у прийнятті рішення відносно себе, ані вплинути на його прийняття членами комісії у зв'язку із попереднім зовнішнім врегулюванням конфлікту інтересів шляхом включення до Положення пункту 3.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що можливість виникнення конфлікту інтересів у членів комісії при їх атестації була усунута шляхом зовнішнього врегулювання - п.3.3 Положення, тобто за неможливості виникнення конфлікту інтересів повідомлення про його наявність, на переконання суду, є недоречним, хоча іншим членом атестаційної комісії таке повідомлення і було зроблено, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, у зв'язку із чим провадження відносно неї підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.156,247,278,280 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.І.Данік