Справа № 490/8231/24
нп 2/490/3304/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
19 вересня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
16.09.2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся в суд з позовною заявою до відповідачки - ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останньої заборгованість за:
1) кредитним договором №310326 від 21.02.2022 року, укладенним між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою, у розмірі 13916, 00 грн.;
2) кредитним договором №2905390 від 05.02.2022 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та відповідачкою, у розмірі 14673,90 грн.;
3) договором позики №74493325 від 23.01.2022 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою, у розмірі 16069,50 грн.;
4) кредитним договором №29914-01/2022 від 31.01.2022 року, укладенним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачкою, у розмірі 9099,00 грн.;
ураховуючи договори факторингу, укладені між позивачем і позичальниками, та стягнути судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
17.09.2024 року матеріали справи було передано на розгляд судді.
Суддя, вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за даною позовною заявою встановиви таке.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог ( крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самихфактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги ( основної вимоги).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на чотирьох різних договорах і заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення (оскільки виникають з абсолютно різних кредитних договорів та різних договорів факторингу), ні поданими доказами ( не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з правочинів), також вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.
Суд зазначає, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, різний порядок та предумови їх укладення, різні наслідки порушення умов виконання тощо).
Отже, вимоги про за кожним окремим кредитним договором є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню чотири окремих спори між тими ж сторонами.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами тощо.
При цьому, певна схожість кредитів, вимоги щодо стягнення заборгованості за якими заявлені позивачем в одному позові, не є достатніми для застосування правил об'єднання позовів у розумінні статті 188 ЦПК України.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2019 року у справі №910/11811/18 та від 25 липня 2019 року у справі №916/2733/18.
Як убачається з позовної заяви, її мотивувальна частина складається з декількох самостійних підрозділів, у яких наведені обставини видачі кредитів та порушення умов їх виконання по кожному окремому кредитному договору з визначенням конкретних обставин в кожному випадку. Тобто фактично позовні вимоги по кожному окремому кредитному договору різняться як за суб'єктним складом, так і за обставинами та наданими доказами, на підставі яких позивач пред'явив позовні вимоги.
Суд зазначає, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є чотири договори, кожен із яких, зважаючи на різний (зокрема, відносно позичальника) суб'єктний склад та породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, заявлені вимоги є не однорідними, і вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, тому доходжу висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам статті 188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами по кожному договору окремо.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, доходжу висновку, що позовна заява підлягає поверненню особі, що її подала, на підставіпункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України,у зв'язку зпорушенням правила об'єднання позовних вимог.
У відповідності до вимог частин 5, 6 статті 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України « Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185,188, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївськогоо апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін