18 вересня 2024 р. № 400/7120/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 , військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправним та скасування наказа від 26.06.2024 № 168, наказа від 26.06.2024 № 178,
29 липня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправним і скасування наказа ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 168 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації» в частині призову під час мобілізації та направлення для проходження військової служби позивача;
визнання протиправним та скасування наказа військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.06.2024 № 178 в частині призначення позивача на посаду, зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , і приступлення ним до виконання службових обов'язків за посадою.
Позовні вимоги позивач аргументував тим, що згідно з наказом Міністерства економіки України від 15.02.2024 № 4144 «Про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» його було заброньовано на період мобілізації строком на 6 місяців до 14.08.2024. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 516 «Про продовження строків дії відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації» строк дії відстрочок, наданих відповідними рішеннями Мінекономіки продовжено автоматично на три місяці. Однак, відповідно до наказа ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 168 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації» позивача було призвано з 26.06.2024 на військову службу під час мобілізації та направлено до проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Згідно з наказом військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.06.2024 № 178 його було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . На переконання позивача:
наказ про його мобілізацію є протиправним, оскільки він, як заброньований військовозобов'язаний, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і частини першої статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не підлягав призову на військову службу під час мобілізації;
наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини є похідним від наказу про його мобілізацію, а отже також є протиправним.
У відзиві на позовну заяву від 07.08.2024 військова частина НОМЕР_1 заперечила проти позову і просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що обов'язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому у військової частини відсутній обов'язок перевіряти наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією. У військової частини НОМЕР_1 не було альтернативи щодо призначення чи не призначення позивача на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Водночас відповідач закцентував увагу на тому, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 168 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації» є актом індивідуальної дії стосовно позивача, який станом на час вирішення цієї справи вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та подальшого направлення його для проходження військової служби. Як наслідок, скасування цього наказа не призведе до відновлення попереднього становища позивача, адже порядок демобілізації військовослужбовців чітко визначений законом і такий порядок не передбачає випадків демобілізації за рішенням суду про скасування наказа про призов. Крім цього, на думку військової частини НОМЕР_1 , позивач не був зарахований на спеціальний облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки його бронювання здійснено з порушенням порядку бронювання через розбіжність військово-облікових даних позивача, що містяться у військово-обліковому документі, сформованому за допомогою «Резерв+», мобілізаційному розпорядженні та у витязі з наказу Міністерства економіки України від 15.02.2024 № 4144, а саме: вказано різні військово-облікові спеціальності позивача.
У відповіді на відзив від 13.08.2024 позивач відхилив аргументи відповідача з таких мотивів:
по-перше, визнання протиправним наказа про його призов під час мобілізації та його направлення для проходження військової служби матиме своїм наслідком протиправність усіх індивідуальних актів суб'єктів владних повноважень щодо проходження позивачем військової служби, зокрема, і наказа про зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
по-друге, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право звернутися до адміністративного суду і просити про захист власних прав, свобод та законних інтересів, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
по-третє, бронювання військовозобов'язаних, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки, а будь-яке військове звання та будь-яка військово-облікова спеціальність військовозобов'язаного на дату виникнення спірних правовідносин (мобілізації позивача) не могли бути перепоною для бронювання та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
по-четверте, позивач не може нести відповідальність за розбіжності щодо власних військово-облікових даних (щодо військово-облікової спеціальності), що містяться у військово-обліковому документі, сформованому за допомогою «Резерв +», мобілізаційному розпорядженні та у витязі з наказу Міністерства економіки України від 15.02.2024 року № 4144, оскільки формування та перевірка списків на бронювання, що подаються його підприємством-роботодавцем, знаходиться поза межами відповідальності та компетенції позивача.
16.08.2024 військова частина НОМЕР_1 подала до Миколаївського окружного адміністративного суду заперечення, в яких закцентувала увагу на тому, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). Водночас реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
ІНФОРМАЦІЯ_3 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
15.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.
05.08.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 02.08.2024, в якій він просив забезпечити позов шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення та / або переведення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача від 02.08.2024 про забезпечення позову.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач з 12.06.2023 працював у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙФСЕЛЛ», що підтверджується наказом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙФСЕЛЛ» від 12.06.2023 № 12.06.23/2-к «Про прийом на роботу».
Відповідно до даних електронного військово-облікового документа позивача, сформованого 26.06.2024 за допомогою застосунку «Резерв+», він мав статус військовозобов'язаного, військово-облікову спеціальність (далі - ВОС) 140543 і був заброньований до 15.11.2024.
Згідно з пунктами 1 і 2 наказа Міністерства економіки України від 15.02.2024 № 4144 «Про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» (далі - наказ Мінекономіки від 15.02.2024 № 4144) за ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» заброньовано на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/5690 від 31.01.2024), а також надано вказаним військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.
У витязі з наказа Мінекономіки від 15.02.2024 № 4144 зазначено, що позивачу, який має ВОС 901, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 14.08.2024.
Відповідно до підпункту 2.1.1 підпункту 2.1 пункту 2 наказа ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 168 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації» (далі - Наказ № 168) позивача було призвано на військову службу під час проведення мобілізації з 26.06.2024 в команду та направлено до проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 36 наказа військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.06.2024 № 178 (далі - Наказ № 178) позивача 26.06.2024 було призначено на посаду за ВОС 140533А, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і на всі види забезпечення.
Вважаючи, що його протиправно призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направленням) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації (частини п'ята і шоста статті 4 Закону № 3543-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі - Указ № 65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 3 Указу № 65/2022 встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 днів із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-ІХ, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3430-ІХ, Указом Президента України від 05.02.2024 № 50/2023, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 № 272/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3685-ІХ, та Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3892-ІХ, відповідно з 25.05.2022 на 90 діб, з 23.08.2022 на діб, з 21.11.2022 на 90 діб, з 19.02.2023 на 90 діб, з 20.05.2023 на 90 діб, з 18.08.2023 на 90 діб, з 16.11.2023 на 90 діб, з 14.02.2024 на 90 діб, з 14.05.2024 на 90 діб та з 12.08.2024 на 90 діб.
Згідно зі статтею 4 Указу № 65/2022 постановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 22 Закону № 3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Абзацом другим частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, а саме: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (частина друга статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Таким чином, у період проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом № 65/2022, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до і після 18.05.2024 військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, зокрема, за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 1 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (далі - Порядок № 76) (у редакції, чинній до 07.06.2024), цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024, тобто на день прийняття рішення про бронювання позивача) бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Абзацом першим пункту 8 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) встановлено, що підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного неправильної інформації про його прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Таким чином, відповідно до Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) рішення про бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, приймалось Мінекономіки. Витяги з наказів Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного надсилалась відповідними підприємствами, установами та організаціями до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку. Вказаний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаного зобов'язаний був у строк 5 робочих днів прийняти відповідне рішення:
або про зарахування такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік;
або про відмову в зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік з підстав, установлених абзацом другим пункту 10 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024).
Згідно з частиною восьмою статі 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 9 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
З вищевикладеного слідує, що в разі зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік на підставі рішення про його бронювання відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вносить дані про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Водночас дані про бронювання військовозобов'язаного містяться в його електронному військово-обліковому документів, який має таку ж юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ.
Суд встановив, що позивач з 12.06.2023 працював у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙФСЕЛЛ», що підтверджується наказом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙФСЕЛЛ» від 12.06.2023 № 12.06.23/2-к «Про прийом на роботу».
Згідно з пунктами 1 і 2 наказа Мінекономіки від 15.02.2024 № 4144 позивача заброньовано за ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» на період мобілізації та на воєнний час, а також йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 14.08.2024.
У витязі з наказа Мінекономіки від 15.02.2024 № 4144 зазначено, що позивачу, який має ВОС 901, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 14.08.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 516 «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940), які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці.
Відповідно до даних електронного військово-облікового документа позивача, сформованого 26.06.2024 за допомогою застосунку «Резерв+», він мав статус військовозобов'язаного і був заброньований до 15.11.2024.
Отже, згідно з електронним військово-обліковим документом позивача станом на 26.06.2024 він перебував на спеціальному військовому обліку як заброньований на період мобілізації та на воєнний час, дані про що були внесенні відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Це свідчить про те, що відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було проведено перевірку підстав зарахування позивача на спеціальний військовий облік і будь-яких порушень при його бронюванні встановлено не було.
Тому твердження військової частини НОМЕР_1 про неперебування позивача на спеціальному військовому обліку на день прийняття оскаржуваних наказів є необґрунтованим і спростовується вищевикладеним.
Відтак відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) і частини другої статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації в період з 15.02.2024 по 15.11.2024, оскільки є у цей період заброньованим. Тому Наказ № 168 в частині призову позивачу на військову службу під час проведення мобілізації з 26.06.2024 (підпункт 2.1.1 підпункту 2.1 пункту 2) є протиправним і підлягає скасуванню.
Водночас суд відхилив твердження військової частини НОМЕР_1 про те, що Наказ № 168, як акт індивідуальної дії стосовно позивача, станом на час вирішення цієї справи вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та подальшого направлення його для проходження військової служби, а тому не може бути скасований судом, оскільки:
право кожної особи звернутися до адміністративного суду і просити про захист порушених її прав, свобод або законних інтересів шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень закріплено пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України;
правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 27.10.2022 в адміністративній справі № П/9901/97/21, щодо неможливості скасування акта індивідуальної дії після його виконання стосувався відсутності у суб'єкта владних повноважень (Президента України) скасовувати власні акти індивідуальної дії.
Що стосується позовних вимог щодо Наказа № 178, то суд зазначає наступне.
Частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов'язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.
Визнання протиправним та скасування наказа про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками:
зміну правового його правового статусу з військовослужбовця на військовозобов'язаного;
протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов'язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказа про призов.
Таким чином, Наказ № 178 в частині призначення позивача на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 також є протиправним і підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 168 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації» в частині призову на військову службу під час проведення мобілізації в команду та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним і скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.06.2024 № 178 в частині призначення рядового ОСОБА_1 на посаду, зарахування його списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і приступлення ним до виконання службових обов'язків за посадою.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 18 вересня 2024 року