18 вересня 2024 р. № 400/7140/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, вул. Хмельницьке шосе, 7,м. Вінниця,21028, вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницька обл., Вінницький р-н,21005
Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 07.06.2024 №143250019940, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 07.06.2024 №1143250019940; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінніцькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1976 по 01.09.1977, періоди роботи з 04.08.1977 по 04.05.1979, з 31.05.1979 по 20.06.1979, з 27.08.1979 по 30.08.1981, з 19.10.1981 по 09.03.1982, з 12.03.1982 по 16.03.1984, з 04.09.1985 по 18.04.1986, з 01.07.1986 по 09.01.1990, з 10.01.1990 по 14.02.1992, з 09.03.1993 по 14.06.2002, та повторно розглянути заяву від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком.
Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що після досягнення 63-річного віку вона звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на що отримала рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області №143250019940 від 07.06.2024 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв'язку з не зарахуванням періодів роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення дати народження, яке не завірене належним чином. Також до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1976 по 01.09.1977 згідно з атестатом, оскільки по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним. На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначених періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист. Вказані періоди підтверджені записами у трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження стажу, та відповідними довідками, а відтак відповідачем протиправно не зараховано спірні періоди до страхового стажу. Відповідачем також не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відповідач: Головне управління ПФУ у Миколаївській області, позов не визнав, надав відзив, в якому обгрунтував свою позицію тим, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення дати народження, яке не завірене належним чином, що суперечить п. 2.13 Інструкції №58; та період навчання позивача з 01.09.1976 по 01.09.1977 згідно атестата №156, оскільки по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним позивача. Отже, правові підстави для зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу у Головного управління відсутні. Таким чином, страховий стаж позивачки за рішенням склав 4 роки 5 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на підставі ч. 1 ст. 26 Закону №1058.
Відповідач - Головне управління ПФУ у Вінницькій області, позов не визнав, надав відзив, в якому обгрунтував свою позицію тим, що, по-перше, Головне управління ПФУ у Вінницькій області є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки Головним управлінням ПФУ у вінницькій області не приймалось рішення по суті заяви позивача. По-друге, за результатами розгляду документів, наданих позивачем до заяви про призначення пенсії, позивачці не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення дати народження, яке не завірене належним чином; та період навчання з 01.09.1976 по 01.09.1977, оскільки по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним позивача. З огляду на наявність страхового стажу 4 роки 5 місяців 14 днів, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 за відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого даною статтею.
Суд розглянув справу 18.09.2024 відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 63-річного віку, в 31.05.2024 року звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV (далі- Закон №1058).
До заяви позивачем було додано : паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , довідку №1420 від 12.05.2005 про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , атестат № НОМЕР_4 , трудова книжка НОМЕР_1 .
За принципом екстериторіальності, заяву позивача було розглянуто Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області.
Оскільки позивачка не отримала рішення стосовно поданої заяви про призначення пенсії, 27.06.2024 представник позивача звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із запитом про надання відповіді.
Годовне управління ПФУ в Миколаївській області листом від 21.06.2024 повідомило позивача про те, що рішенням Головного управління ПФУ у Вінницькій області №143250019940 від 07.06.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
При цьому, згідно вказаного рішення, відповідачем обраховано страховий стаж позивача - 04 роки 5 місяців 14 днів.
До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення дати народження, яке не завірене належним чином, що суперечить п. 2.13 Інструкції №58; та період навчання позивача з 01.09.1976 по 01.09.1977 згідно атестата №156, оскільки по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним позивача.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 від 19.02.1979 містяться записи: № 1 про період навчання позивачки з 01.09.1976 по 01.09.1977 року згідно атестату №156; № 2 та №3 про період роботи позивачки з 04.08.1977 по 04.05.1975 року у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; №4 та №5 про період роботи позивачки з 31.05.1979 по 20.06.1979 в Миколаївському морському порту; №6- №8 про період роботи позивачки з 27.08.1979 по 30.08.1981 у Миколаївському автотранспортному підприємстві; № 9- №10 про період роботи позивачки з 19.10.1981 по 09.03.1982 у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; № 11-№13 про період роботи позивачки з 22.03.1982 по 16.03.1984 в Миколаївській обласній конторі "Сільгоспконтакт" облсельгосптехніки; № 14-№15 про період роботи позивачки з 04.09.1985 по 18.04.1986 у військовій частині НОМЕР_5 ; № 16 - № 20 про період роботи позивачки з 01.07.1986 по 09.01.1990 в НОМЕР_6 ; № 21- №23 про період роботи позивачки з 10.01.1990 по 14.02.1992 згідно наказів №7 від 10.01.19, №62 від 30.04.1991, №15 від 14.02.1992; №24-№25 про період роботи позивачки з 09.03.1993 по 14.06.2002 в ЗАТ "ВАМ".
Окрім копії трудової книжки, позивачем на підтвердження зазначених записів додана атестат №156 , копію паспорту, ідентифікаційного коду, свідоцтва про народження, актовий запис про укладення шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу.
Згідно рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області позивачці не враховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19.02.1979, оскільки наявне виправлення дати народження, яке не завірене належним чином, що суперечить п. 2.13 Інструкції №58.
Неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведені вище період, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
За таких обставин, позивачу протиправно не враховано до страхового стажу періоди його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 .
Щодо неврахування періоду навчання з 01.09.1976 по 01.09.1977 у Миколаївському професійно-технічному училищі згідно атестату №156, то суд виходить з наступного.
Зазначення у атестаті по батькові позивачки " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_3 " спростовує факту її навчання у цей період. Більш того, період навчання згідно атестату №156 збігається із записом №1 у трудовій книжці НОМЕР_1 .
З аналізу матеріалів справи, суд не вбачає, що у атестаті №156 мова йде про навчання іншої особи, оскільки у ній зазначено прізвище та ім'я саме позивачки, та період навчання внесено до запису №1 трудової книжки позивачки НОМЕР_1 .
З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення підтверджуючих довідок, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Позов задовольнити.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Зважаючи на місце реєстрації позивача у Миколаївській області, та враховуючи п. 4.10 Порядку №22-1, суд вважає доцільним зобов'язати здійснити перерахунок стажу та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії саме Головне управління ПФУ в Миколаївській області.
Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ПФУ у Вінницькій області.
Щодо решти сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 1211,20, то суд роз'яснює, що вказана сума може бути повернута за клопотанням особи, яка її сплатила, за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7,м. Вінниця,21028 13322403) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 07.06.2024 №143250019940 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 04.08.1977 по 04.05.1979, з 31.05.1979 по 20.06.1979, з 27.08.1979 по 30.08.1981, з 19.10.1981 по 09.03.1982, з 12.03.1982 по 16.03.1984, з 04.09.1985 по 18.04.1986, з 01.07.1986 по 09.01.1990, з 10.01.1990 по 14.02.1992, з 09.03.1993 по 14.06.2002, період навчання з 01.09.1976 по 01.09.1977, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7,м. Вінниця,21028 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_7 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 18.09.2024