18 вересня 2024 рокусправа № 380/11056/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 за новим місцем проживання, за результатами розгляду її заяви від 20.02.2024 про призначення пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за новим місцем проживання у м. Львів із врахуванням частини 1 статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV; при визначені строку виплати пенсії за минулий час, днем звернення за призначенням пенсії вважати день звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії, тобто 20.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач фактично проживає в м. Львів як внутрішньо переміщена особа, у зв'язку з чим звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за новим місцем проживання, однак отримала відмову. Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.
Ухвалою суду від 28.05.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що за відсутності документа про дату припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання, пенсійної справи та за умов воєнного стану, при розгляді заяви позивача про призначення (поновлення) пенсії за віком управління Пенсійного фонду діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 24.11.2023, орган що видав 4656.
Згідно з довідкою від 26.01.2023 №1307-5002536626 про взяття на облік внутрішньо переміщення особи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичним місцем проживання є адреса: АДРЕСА_2 .
20.02.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу надано відповідь, оформлену листом від 05.03.2024 № 6320-5754/Г-52/8-1300/24 в якій зазначено, що внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Відповідно до абзацу 4 підпункту 3 пункту 2.8 Порядку 22-1 громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Згідно указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. У період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання інформації з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Питання призначення та виплати пенсії буде вирішено після внесення змін до законодавства.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 14-4 Розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення РФ, мають право на отримання виплат згідно з цим законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що даний акт регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням всіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 постанови КМУ №637 від 05.11.2014 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення, продовження виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання внутрішньо переміщеним особам здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 02.07.2014 затверджений Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, який визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації.
Відповідно до пункту 3 Порядку №234 особи подають територіальному органу заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №234 територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених в пункті 1 цього Порядку. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Відповідно до пункту 5 Поряду №234 порядок звернення осіб за призначенням, перерахунком, поновленням виплати пенсії особам, переведенням з одного виду пенсії на інший, наданням соціальних послуг, а також підтвердження факту неодержання пенсії та соціальних послуг від органів Російської Федерації, зазначених в пункті 1 цього Порядку, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі змінами).
Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії- додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 1.9. Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на веб-порталі.
Пунктом 2.1. Порядку №22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як атестат про припинення пенсії відсутній.
Водночас пунктом 4.12. Порядку №22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Особливістю цієї справи є те, що з одного боку, пенсійні органи формально дотримується положень Порядку виплати пенсій та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого Постановою КМУ №234 від 02.07.2014, та Порядку подання та оформлення документів для призначення, перерахунку пенсій, затвердженого Постановою ПФУ №22-1 від 25.11.2005, згідно з якими для поновлення виплати пенсії необхідно щоб від пенсійних органів Російської Федерації надійшла пенсійна справа та довідка про припинення виплати пенсії.
Водночас є очевидним, що через воєнні дії одержати документи з Російської Федерації є неможливим.
З іншого боку положення Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зобов'язує вживати всі можливі способи захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, зокрема відновлення всіх соціальних виплат громадянам пенсійного віку за фактичним місцем проживання.
З урахуванням вище наведених норм права вбачається, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок, у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці, надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 та згідно довідки від 26.01.2023 №1307-5002536626 позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідач листом від 05.03.2024 №6320-5754/Г-52/8-1300/24 відмовив позивачу у поновленні пенсії через припинення відносин з російською федерацією і відсутності можливості зробити запит паперової пенсійної справи позивача.
Проте позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача з органу Пенсійного Фонду за попереднім місцем його проживання (реєстрації) (територіального органу Пенсійного Фонду російської федерації) згідно з пункту 4.12 Порядку №22-1 покладається саме на орган, що призначає пенсію, а позбавлення управління можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи не може слугувати підставою для відмови у поновленні позивачу пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV.
Право на поновлення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання атестату про припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Доказів того, що позивач отримала громадянство російської федерації та одержувала пенсію в органах пенсійного забезпечення російської федерації, суду не надано, як і доказів направлення відповідачем запитів до Пенсійного фонду російської федерації щодо направлення паперової пенсійної справи позивача.
За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що відмова відповідача у призначенні пенсії за віком є протиправною.
Враховуючи, що матеріалами справи не містять доказів на підтвердження призначення ОСОБА_1 територіальними органами Пенсійного фонду України пенсії за віком, а посилання відповідача у листі від 05.03.2024 на необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи є неправомірним, оскільки стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином не було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, внаслідок чого належним способом поновлення порушених прав позивача є визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 20.02.2024 та зобов'язання відповідача повторно розглянути вищезазначену заяву з урахуванням висновків суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог відповідно до вищенаведених мотивів.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд -
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.02.2024 про призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.02.2024 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна