17 вересня 2024 рокусправа № 380/4444/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати незаконним та скасувати протокол №9 від 10.11-14.11.2023 засідання Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині скасування п.11.2 протоколу №5 засідання Львівської загально гарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.07.2019 щодо надання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ;
зобов'язати об'єднану житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинити дії на виконання рішення про виділення позивачці квартири протокол №5 від 19.07.2019 засідання Львівської загально гарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечити видачу позивачці спеціальний ордер на квартиру та можливість вселення позивачки у квартиру АДРЕСА_2 ;
визнати за ОСОБА_1 право вселення з сім'єю та право користування виділеним службовим житлом квартира АДРЕСА_3 для постійного проживання на 3 поверсі другого під'їзду заг. Площею 62,7 кв. м. житловою 33,7 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 , або ж пожиттєве право користування відомчою трикімнатною квартирою АДРЕСА_5 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач являється вдовою ветерана військової служби ОСОБА_2 . Відповідно до витягу з протоколу №5 від 19.07.2019 засідання Львівської загально гарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 , черговику ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку відселення із закритого військового містечка вдові померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на склад сім'ї три особи із зняттям з квартирного обліку. За умови здачі всіма членами сім'ї (із зняттям реєстрації місця проживання за попереднім місцем проживання-відомчої трикімнатної квартири площею 70,7 кв.м. (житлова площа 42,4 кв.м.) за адресою : АДРЕСА_7 . Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки без згоди заявника та членів її сім'ї останній погіршив житлові умови позивача та її сім'ї. Позивач не отримала спеціальний ордер на квартиру, відповідачем не проводились жодних заходів щодо виконання рішення про виділення квартири, що підтверджується протоколом №5 від 19.07.2019.
Протоколом №9 від 10.11-14.11.2023 засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 скасовано п.11.2 протоколу №5 засідання Львівської загально гарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.07.2019 щодо надання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Підставою для скасування п.11.2 протоколу №5 від 19.07.2019 стало наявність в ОСОБА_1 на праві власності житла. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки останнім не враховано, що житловий будинок остання не набула у власність, а стала лише титульним володільцем, майно було придбане за кошти дружини сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ; комісією не було враховано стан будинку. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 18.03.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Представником відповідача 2 подано відзив, в якому позовні вимоги заперечує повністю. Зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що під час перевірки облікових житлових справ у черговиків та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №353499217 від 08.11.2023 у черговика (статус вдови військовослужбовця) у приватній власності перебуває житловий будинок. Згідно інформаційної довідки № 353499217 від 08 листопада 2023 року, ОСОБА_4 є власником житлового будинку, який складається з двох кімнат загальною площею - 60,3 кв.м., житловою площею будинку - 33,1 кв.м., що розташований за адресою с. Шегині, Мостиського району, Львівської області. Вказане нерухоме майно ОСОБА_4 набула 12 листопада 2014 року у відповідності до договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер 2641. Таким чином, ОСОБА_4 забезпечена житлом в межах норми по підрозділах кордону ІНФОРМАЦІЯ_6 в повному обсязі.
Згідно п.11.2 протоколу №5 засідання Львівської загальногарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.07.2019 року ОСОБА_4 надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 для постійного проживання, за умови здачі всіма членами сім'ї відомчої трикімнатної квартири АДРЕСА_5 . У відповідності до п. 5 розділу ІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 № 26, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.03.2021 за № 344/35966 житлова комісія приймає рішення щодо перегляду раніше прийнятих комісією або в порядку правонаступництва рішень, якщо їх було прийнято з порушенням вимог законодавства, у тому числі, якщо не враховано документи, наявні в обліковій справі на дату розгляду питання. Оскільки станом на момент прийняття рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 19 липня 2019 року, ОСОБА_4 , була забезпечена житлом та на теперішній час залишається його власником, Львівська загальногарнізонна житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно та без врахування документів, наявних в обліковій справі винесла рішення, яке підлягало скасуванню.
Черговик ОСОБА_4 не перебуває та не перебувала ані на квартирному обліку, ані в списку осіб, які потребують забезпечення житлом для постійного проживання в Західному регіональному управлінні. З моменту зарахування по теперішній час, позивач перебувала та перебуває на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , який є самостійною юридичною особою.
Відповідач 1 відзив на позовну заяву не подав.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до п.11.2 витягу з протоколу №5 засідання Львівської загальногарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.07.2019 надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 черговику ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку відселення із закритого військового містечка, вдові померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на склад сім'ї три особи (вона, син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 , донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_10 ) із зняттям з квартирного обліку. За умови здачі всіма членами сім'ї (у тому числі зняття з реєстрації усіх проживаючих на момент надання житла) за попереднім місцем проживання відомчої трикімнатної квартири АДРЕСА_8 у визначений законодавством порядок.
Згідно витягу з протоколу засідання Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.11-14.11.2023 скасовано п.11.2 протоколу 5 засідання Львівської загальногарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.07.2019 щодо надання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Підставою скасування стало те, що станом на момент прийняття рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 19 липня 2019 року, ОСОБА_4 , була забезпечена житлом та на теперішній час залишається його власником, ІНФОРМАЦІЯ_7 безпідставно та без врахування документів, наявних в обліковій справі винесла рішення.
Позивач не погоджується з протоколом №9 від 10.11.-14.11.2023 засідання Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає його незаконним, звернулась до суду за захистом своїх прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Стаття 31 Житлового кодексу України (найменування кодексу згідно Закону України “Про дерадянізацію законодавства України») (далі ЖК України) визначає, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Статтею 34 ЖК України визначено підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, а також зазначено, що такі громадяни беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (ч. 1 ст. 37 ЖК України).
Відповідно до ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: 1) за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; 2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. Таке рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Відповідно до частини 1 статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Порядком №1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Відповідно до п.22 Порядку №1081, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Відповідно до п.23 Порядку №1081, для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
До рапорту додаються: довідки про реєстрацію місця проживання перебування) військовослужбовця та членів його сім'ї, які потребують поліпшення житлових умов; витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.
Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.
Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла. Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Згідно з п.29 Порядку №1081, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до п.30 Порядку №1081, військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Тобто, вказаний перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку не є вичерпним.
Згідно з п.31 Порядку №1081, житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, право на житло мають військовослужбовці, які перебувають на обліку.
Відповідно до п.32. Порядку №1081, військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Пунктом 33 Порядку №1081 встановлено, що житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
Згідно з п.34 Порядку №1081, на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім'я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі. Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.
Відповідно до Порядку №1081, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 №1040 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 №26) (далі Інструкція №1040). Ця інструкція визначала організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених у запас або відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, в органах Державної прикордонної служби України після звільнення та членів їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженого наказом МВС України від 18 січня 2021 року №26, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 березня 2021 р. за № 344/35966 (далі - Інструкція №26), житлова комісія органу Держприкордонслужби (об'єднана житлова комісія) приймає рішення (не виключно) щодо перегляду раніше прийнятих комісією або в порядку правонаступництва рішень, якщо їх було прийнято з порушенням вимог законодавства, у тому числі, якщо не враховано документи, наявні в обліковій справі на дату розгляду питання.
Таким чином, житлова комісія органу Держприкордонслужби наділена повноваженнями щодо перегляду раніше прийнятих в порядку правонаступництва рішень, якщо їх було прийнято з порушенням вимог законодавства, у тому числі, якщо не враховано документи, наявні в обліковій справі на дату розгляду питання.
Судовим розглядом підтверджується, що позивачу надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 черговику ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку відселення із закритого військового містечка, вдові померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на склад сім'ї три особи (вона, син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 , донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_10 ) із зняттям з квартирного обліку. За умови здачі всіма членами сім'ї (у тому числі зняття з реєстрації усіх проживаючих на момент надання житла) за попереднім місцем проживання відомчої трикімнатної квартири АДРЕСА_8 у визначений законодавством порядок.
Згідно інформаційної довідки № 390154011 від 08 серпня 2024 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який складається з двох кімнат загальною площею - 60,3 кв.м., житловою площею будинку - 33,1 кв.м., що розташований за адресою с. Шегині, Мостиського району, Львівської області.
Вказане нерухоме майно ОСОБА_1 набула 12 листопада 2014 року.
Оскільки станом на момент прийняття рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 19 липня 2019 року, позивач була забезпечена житлом та на теперішній час залишається його власником, ІНФОРМАЦІЯ_7 безпідставно та без врахування документів, наявних в обліковій справі винесла рішення про надання двокімнатної квартири АДРЕСА_6 .
Отже, житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 під час прийняття рішення діяла у спосіб та у межах визначених законодавством. Зокрема, як було зазначено вище, у відповідності до Пункту 5 розділу ІІ Інструкції №26 житлова комісія здійснює перегляд раніше прийнятих комісією або в порядку правонаступництва рішень, якщо їх було прийнято з порушенням вимог законодавства, у тому числі, якщо не враховано документи, наявні в обліковій справі на дату розгляду питання.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем не враховано, що житловий будинок остання не набула у власність, а стала лише титульним володільцем, майно було придбане за кошти дружини сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , не було враховано стан будинку, однак такі твердження позивача жодними доказами не підтверджено та такі не долучено до матеріалів справи.
ешта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З наведеного суд висновує про необхідність відмовити у задоволенні позову позивача.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна