18 вересня 2024 рокусправа № 380/14365/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у порядку письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018, 2019, 2020 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 13.10.2021 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2018, 2019, 2020 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 11.01.2021 про переведення з пенсії відповідно до Закону № 1788-ІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Проте при нарахуванні пенсії відповідно до Закону № 1058-IV відповідач неправомірно застосовав показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки. Зазначає, що перерахунок пенсії має бути обчислений відповідачем відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із врахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2018, 2019, 2020 років.
Ухвалою від 10.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що при перерахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії за два попередні роки - 3764,40 який визначено з урахуванням коефіцієнтів підвищення 1,17*1,11*1,11*1,14 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, №251 від 01.04.2020, №127 від 22.02.2021, №118 від 16.02.2022, що становить - 7405,03. З 01.03.2023 та з 01.03.2024 проведено індивідуально масові перерахунки «Індексація заробітку» відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 та №185 від 23.02.2024 з урахуванням коефіцієнтів підвищення 1,197*1,197 - показник середньої заробітної плати становить - 7994,47. Оскільки позивач вже перебував на обліку як одержувач пенсії за вислугу років, то до нього застосовується ч. 3 ст. 45 Закону 1058, а саме: переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Додатково відповідач зазначив, що право на застосування ч.2 ст 40 Закону 1058 збережено тільки для одержувачів пенсій по інвалідності, за умови якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв в роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Отже, підстави для врахування під час обчислення розміру пенсії за нормами Закону №1058 показника середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019, 2020 роки відсутні, оскільки в даному випадку має місце не первинне призначення пенсії в розумінні частини 2 статті 40 Закону №1058, а переведення з пенсії відповідно до Закону №2262 на пенсію відповідно до Закону №1058. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 13.102.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 20.06.2024 повідомило позивача, що він перебуває на обліку в Головному управлінні з 08.11.2016. Пенсію призначено за вислугу років відповідно до Закону 1788, а відповідно до заяви позивача з 13.10.2021 переведено на пенсію за віком згідно Закону 1058. Загальний страховий стаж, який враховано для обчислення розміру пенсії становить 42 роки 07 місяців 18 днів (врахований по 30.09.2023), коефіцієнт страхового стажу - 0,42583. Середньомісячний заробіток обчислений за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2016 за даними персоніфікованого обліку, який визначено із врахуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якого сплачені страхові внески 7994,47 грн, що становить 19120,45 грн (7994,47 грн*2,39171 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії позивача на 01.06.2024 складає 9896,22 грн: 8142,06 грн - розмір пенсії за віком (19120,45*0,42583), 104,79 грн - доплата за понаднормовий стаж за 7 років (1497,00грн*7%), 1649,37 грн - підвищення як жителю гірського району (8246,85*20%). Підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначеної частиною другою статті 40 Закону 1058 за 2018-2020 роки немає.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 13.10.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) (в редакції, станом на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Позивачу з 08.11.2016 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч.1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Зі змісту наведених норм слідує, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІV позивачу призначена вперше 13.10.2021.
Тобто, в цьому випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки.
Цей висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17.
Отже, при призначенні у 2021 році позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, а саме 2018-2020 роки.
На підставі викладеного, дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної позивачу, без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018, 2019, 2020 роки є протиправними.
З метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 11.01.2021 перерахунок позивача з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018, 2019, 2020 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018, 2019, 2020 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 13.10.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна