Іменем України
18 вересня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/929/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити позивачу з 19 липня 2024 року перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки.
В обґрунтування зазначено, що позивач з 2017 року отримувала пенсію за вислугою років згідно пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, як працівник освіти.
19 липня 2024 року звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» так як отримувала пенсію за вислугою років.
На підставі вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Вважаючи, що розмір її пенсії розраховано неправильно позивач звернулася за правничою допомогою до адвоката. Під час попереднього правового аналізу матеріалів електронної пенсійної справи було встановлено, що пенсійним органом здійснено розрахунок розміру пенсії позивача з застосуванням невірного показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії.
Згідно з правовими позиціями Верховного Суду перехід особи з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 1788-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV не є переведенням на інший вид пенсії згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV, у такому випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а тому відповідач при розрахунку розміру пенсії за віком мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки, натомість застосував інший показник: за 2014, 2015, 2016 роки, тобто той показник, який було застосовано при розрахунку розміру пенсії при призначенні їй пенсії за вислугою років у 2017 році.
Головне управління ПФУ в Луганській області листом від 02 серпня 2024 року № 1200-0208-8/19822 повідомило, що заява позивача про переведення її з пенсії за вислугою років на пенсію за віком розглядалася Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області та саме це управління приймало рішення про призначення пенсії за віком та здійснювало розрахунок розміру пенсії.
Окремо було вказано, що відповідач вірно розрахував розмір пенсії, бо мають бути застосовані ті показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, які застосовувалися при призначенні пенсії за вислугою років.
Представник позивача вважає, що відповідачем порушені приписи частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, згідно з якими для обчислення пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, якими для позивача є 2021-2023 роки.
Ухвалою суду від 16 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення в даній справі.
Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року повторно зобов'язано надати суду докази витребувані ухвалою суду від 16 серпня 2024 року.
Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області як співвідповідача у справі № 360/929/24.
Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи № 360/929/24.
Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 360/929/24.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на таке.
Позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 30.11.2004 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
19.07.2024 позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 909230155647 від 19.07.2024 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Відповідач зазначає, що позивач з моменту призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» до моменту переведення на пенсію за віком в межах Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набула 11 місяців страхового стажу.
Відповідач вважає, що чинним законодавством не передбачено застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону при обчисленні пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час обчислення попереднього виду пенсії - 7994,47 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення застосовується лише при первинному призначенні пенсії.
Таким чином, відповідач вважає, враховуючи, що позивач отримував пенсію за вислугу років, призначену згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому підстави для застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Також зазначено, що кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення.
З огляду на зазначене, відповідач вважає, що визначаючи розмір пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки із подальшим збільшенням згідно законодавства він діяв виключно в межах чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 30.11.2004 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
19.07.2024 позивач звернулася з заявою про переведення в разі доцільності на пенсію за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 909230155647 від 01.08.2024 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів пенсійної справи позивача та листа Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області від 02.08.2024 № 1200-0208-8/19822 встановлено, що при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 7994,47 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до приписів частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у спірному випадку Закону №1788-XII), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом, з 30.11.2004 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач вперше звернулась 19.07.2024.
При вирішенні даної справи суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.
Таким чином, при зверненні із заявою після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулась вперше у липні 2024 року.
Відтак при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача за віком відповідно до Закону №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021, 2022 та 2023 роки, є протиправними.
З наведених підстав підлягає до задоволення і похідна позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки.
Вирішуючи позовні вимоги щодо перерахунку пенсії саме з 19.07.2024 суд зазначає таке.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин та позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), підтриману Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, судом встановлено, що пенсію за віком, передбачену Законом №1058-ІV, позивачу призначено вперше, а не переведено на неї з пенсії за вислугу років, передбаченої положеннями Закону №1788-XII.
Згідно статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на зазначене, застосування до призначеної позивачу пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, підлягає саме з 19.07.2024.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 16.08.2024 позивачу відстрочену сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення в цій справі.
З огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 968,96 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позовні вимоги адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350, місцезнаходження: 29013, місто Хмельницький, вулиця Гната Чекірди, будинок 10) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19.07.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують призначенню пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 2021, 2022 і 2023 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь Державного бюджету Українисудовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.В. Борзаниця