18 вересня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/3517/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосуванням обмеження максимального розміру моєї пенсії, щодо невиплати індексації в розмірі коефіцієнта збільшення 1,14 основного розміру пенсії, передбаченої Постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації в розмірі коефіцієнта 1,197 збільшення розміру пенсії, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році», індексації в розмірі коефіцієнта збільшення 1,0796 основного розміру пенсії, передбаченої Постановою КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», щодо не виплати щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" через обмеження максимальним розміром пенсії.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 квітня 2024 року перерахунок та виплату моєї пенсії за вислугу років із застосуванням коефіцієнта збільшення, встановленого відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", в розмірі 95% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.18-22).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"
Під час виконання рішення суду по справі №340/5034/22, ГУ ПФУ був проведений перерахунок пенсії позивача, але здійснений був такий перерахунок, виходячи з положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. №3668-VI, нормами якого визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи такі дії ГУПФУ в Кіровоградській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Законом від 09.04.1992 № 2262-XII.
Так, Закон від 09.04.1992 № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова №713), якою з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб постановив:
1. Установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 “Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Виходячи із наведених норм слідує, що постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Суд зазначає, що проведений на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року по справі № 340/1117/22 перерахунок пенсії позивача відбувся з метою відновлення порушеного права позивача після набрання 19.11.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі № 826/12704/18.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного її права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у неї виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії саме в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 року у справі №600/870/22-а.
У ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII визначається максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Суд враховує, що положення Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI.
Водночас, зазначені положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Так, згідно з п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, всі подальші зміни, внесені до вказаної норми є нереалізованими.
У зв'язку із чим, ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про обмеження пенсії максимальним розміром.
Суд зазначає, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI (у тому числі із змінами і доповненнями) до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17.
При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на чинність положень Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI, враховуючи те, що вказаний нормативний акт визначає загальні правила щодо заходів реформування пенсійної системи, а отже їх чинність не спростовує неконституційність норм Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII з 20.12.2016 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016.
Отже, оскільки обмеження пенсії позивача максимальним розміром не ґрунтується на законі, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати пенсію з 01.04.2024 року без обмеження максимальним розміром пенсії.
Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 квітня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із застосуванням коефіцієнта збільшення, встановленого відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», в розмірі 95% відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до перерахунку від 01.03.2024 року виплата пенсії позивачу проводиться:
"....Основний розмір пенсії: 95% грошового забезпечення (вислуга років 36) у розмірі: 22886.03. З урахуванням індексації:
Індексація базового ОСНП 2022(22885,03* 0,140): 7092022 Індексація базового ОСНП 2022 - 3203,90 грн.
Індексація базового ОСНП 2023(26088,93* 0,1970): 7092023 Індексація базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн.
Індексація базового ОСНП 2024(27588,93* 0,0796): 7092024 Індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн.
Зважаючи на викладене в задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє.
Суд відхиляє клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Так частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо невиконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII “Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у встановленні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. до основного розміру пенсії, призначеноїїй до 1 березня 2018 року відповідно до Закону №2262-ХІІ, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, починаючи з 01 квітня 2024 року, провести нарахування та виплати ОСОБА_1 в подальшому щомісячно додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення доплати в сумі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК