18 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3969/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (позивач) до комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Олександрійської міської ради (також - відповідач) про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3 176 234,25 грн за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Ухвалою від 21.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.27).
Представник відповідач відзив на позов (заяви про його визнання) не подав, у підготовче та судове засідання не з'являвся.
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З матеріалів справи убачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 3176234,25 грн (в тому числі 1570214,00 грн основного платежу, 1577799,90 грн штрафних (фінансових) санкцій та 28220,35 грн), який виник за рахунок несплати грошових зобов'язань згідно:
- поданих до контролюючого органу податкових декларацій з ПДВ № 9063696309 від 19.03.2024 (термін сплати 01.04.2024) в сумі 762488,00 грн; № 9098240414 від 18.04.2024 (термін сплати 03.04.2024) в сумі 807726,00 грн;
- прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 15.03.2024 № 0002545/11-28-04-08, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1577799,90 грн (письмових доказів оскарження якого суду не надано).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно до пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Судом встановлено, що перша податкова вимога сформована відповідачу від 25.10.2001 № 1/3, яка вручена 26.10.2001, а друга податкова вимога сформована від 05.12.2001 № 2/113, та вручена 11.12.2001 (а.с.6-8).
Податкові вимоги були надіслані відповідно Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та наказу Державній податковій адміністрації України, від 03.07.2001 № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків".
Норми ПК України не містять приписів щодо необхідності направлення нової податкової вимоги у зв'язку із втратою чинності Законом № 2181-ІІІ та набранням чинності Податковим кодексом України.
Водночас, доказів оскарження (відкликання) вищевказаних вимог до суду не надано.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Положенням п.п.95.1-95.2 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до вимог п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі Порядок).
Згідно до пункту 2 Порядку, у випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати податкового боргу, який підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення повністю.
Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом на встановлено таких витрат суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Олександрійської міської ради (код - 00185330) на користь державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 3 176 234,25 грн (три мільйона сто сімдесят шість тисяч двісті тридцять чотири гривні 25 копійок) за рахунок готівки, що належить комунальному підприємству "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Олександрійської міської ради (код - 00185330).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО