18 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4921/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (також - відповідач) про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 223418,35 грн.
В обґрунтуванням позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) в сумі 223418,35 грн, що виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованого платником податку податкового зобов'язання згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій.
Ухвалою від 25.07.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.17).
Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов або ж заяви про його визнання.
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, судом встановлено наступне.
Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З матеріалів справи убачається, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) в розмірі 223418,35 грн, що виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованого платником податку податкового зобов'язання відповідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік (в сумі 140586,75 грн) та 1 квартал 2024 року (в сумі 82831,60 грн) (а.с.7-8, 9, 12).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно до пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" від 15.05.2024 № 0002182-1303-1128 (а.с.10).
Доказів оскарження або відкликання даної податкової вимоги суду не надано. Суду також не надано доказів, що з моменту виставлення податкової вимоги податковий борг відповідачем було погашено.
Згідно до стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано письмових доказів сплати податкового боргу, який підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в цій частині.
Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом на встановлено таких витрат суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) в розмірі 223418,35 грн (двісті двадцять три тисячі чотириста вісімнадцять гривень 35 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО