18 вересня 2024 року м. Київ № 320/3357/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В. розглянув заяву Головного управління Пенсійного фонду України про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 14.01.2022 про відмову у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби, половину строку навчання у вищому юридичному закладі та період роботи в органах прокуратури, а відповідно і відмову в перерахунку - ОСОБА_1 , як судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки № 129 від 13.08.2021, виданої ТУ ДСА України в Київській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді, час служби в лавах Радянської Армії з 11.05.1986 по 13.06.1988; половину строку навчання в Українській держаній юридичній академії з 01.09.1992 по 30.01.1995; час роботи в органах прокуратури з 15.04.1997 по 06.03.2003 та здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, визначеної в довідці № 129 від 13.08.2021, виданої ТУ ДСА України в Київській області, в якій зазначена суддівська винагорода в розмірі 97743,00 грн, починаючи з 13.08.2021 без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 14.01.2022 № 715-24984/К-02/8-1000/22, про відмову у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби, половину строку навчання у вищому юридичному закладі та період роботи в органах прокуратури, а відповідно і відмову в перерахунку - ОСОБА_1 , як судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки № 129 від 13.08.2021, виданої ТУ ДСА України в Київській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді, час служби в лавах Радянської Армії з 11.05.1986 по 13.06.1988; половину строку навчання в Українській держаній юридичній академії з 01.09.1992 по 30.01.1995; час роботи в органах прокуратури з 15.04.1997 по 06.03.2003 та здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, визначеного в довідці № 129 від 13.08.2021, виданої ТУ ДСА України в Київській області, починаючи з 13.08.2021, з урахуванням фактично проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 набрало законної сили 10.04.2024.
Від відповідача до суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просить суд роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області рішення в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді, час служби в лавах Радянської Армії з 11.05.1986 по 13.06.1988; половину строку навчання в Українській держаній юридичній академії з 01.09.1992 по 30.01.1995; час роботи в органах прокуратури з 15.04.1997 по 06.03.2003 та здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, визначеної в довідці № 129 від 13.08.2021, виданої ТУ ДСА України в Київській області, в якій зазначена суддівська винагорода в розмірі 97743,00 грн, починаючи з 13.08.2021 без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявний наказ Ірпінського міського суду Київської області № 24/К від 13 серпня 2021 року "Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Ірпінського міського суду Київської області", яким відраховано ОСОБА_1 зі штату Ірпінського міського суду Київської області з посади судді з 13 серпня 2021 року у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Додатково заявник зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 призначено з 14.08.2021. Таким чином, викладене зумовило виникнення необхідності у зверненні до інституту роз'яснення судових рішень, як дієвого механзму у забезпеченні принципу обов'язковості судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на зазначене, та враховуючи відсутність необхідності виклику учасників судового процесу у судове засідання, суд вирішив розглянути клопотання позивача про роз'яснення судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Водночас, з аналізу наведених норм убачається, що підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично, роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Дослідивши зміст резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024, суд дійшов висновку, що текст резолютивної частини рішення повністю відповідає прохальній частині позовної заяви, яка викладена особисто позивачем у позові.
При цьому текст вказаного судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та не двозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та виконання.
У той же час, заява про роз'яснення судового рішення не містить обґрунтованих доводів про те, що виконання рішення у силу його неясності є неможливим.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявником суду не доведено необхідності роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, рішення відповідає прохальній частині позовної заяви, а отже відповідна заява позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243-246, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 320/3357/22 від 22.02.2024, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панова Г. В.