17 вересня 2024 року №320/8116/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» про визнання протиправним та скасування висновку,-
Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, м. Київ, вул. Федора Максименка, 26, код ЄДРПОУ 05492309) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» (02091, м. Київ, Вербицького Архітектора, 1г, код ЄДРПОУ 35837877), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 13.10.2023 р., що складений за результатами моніторингу закупівлі UA-2023-08-24-010456-a.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково прийшов до висновку щодо наявності в учасника обов'язку подання документів/розрахунків, які б підтверджували відповідність тендерної пропозиції переможця, в тому числі щодо формування договірної ціни та кошторисних розрахунків. Зауважив, що вимоги п.4 додатку 2 до тендерної документації щодо формування договірної ціни встановлені для переможця під час укладання договору, можливість погодження договірної ціни саме під час укладання договору не суперечить вимогам законодавства.
Ухвалою суду від 11 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не надав.
Третя особа пояснень відносно предмету спору до суду також не надала.
Відтак, суд вирішує справу на підставі наявних документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Комунальним некомерційним підприємством «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на сайті Уповноваженого органу з питань закупівель було оголошено про проведення процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями) за предметом: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт фасадів, покрівлі та заміна вікон головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва), ідентифікатор закупівлі иА-2023-08-24-010456-а.
Відповідно до Наказу Північного офісу Держаудитслужби служби України від 18.09.2023 № 250 «Про початок моніторингу процедур закупівель» прийнято рішення розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку.
За результатами проведеного моніторингу закупівлі складено висновок UA-2023-08-24-010456-а від 13.10.2023 року, відповідно до якого встановлено недотримання позивачем вимог підпункту 2 п. 44 Особливостей № 1178, а також ч.1 ст. 10, п.3 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі».
За результатами проведеної процедури визначено переможцем ТОВ «Абсолют-Клімат», з яким укладено договір підряду №77 від 29.09.2023 року.
Незгода позивача із оскаржуваним висновком зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі також Закон № 2939).
За приписами статті 1 Закону № 2939, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Приписами статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Статтею 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі також Закон № 922), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до положень пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону №922, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
У силу змісту статті 8 Закону № 922, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
При цьому, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
При цьому, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
Відповідно до приписів підпунктів 3, 9 пункту 4, пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
З матеріалів справи слідує, що за результатами проведеного моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації Замовника.
Позивач, обґрунтовуючи заявлений позов, вказує на помилковість таких висновків відповідача, посилаючись на те, що вимоги, визначені в п.4 додатку 2 до Тендерної документації щодо формування договірної ціни встановлені для переможця під час укладання договору.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 Розділу 2 до Додатку 2 до ТД, Замовник установлює, що договірна ціна повинна включати вартість усіх видів і обсягів робіт, всіх матеріальних ресурсів, необхідних для їх виконання відповідно до цього додатка на виконання будівельних робіт по Об'єкту з урахуванням робіт, що передбачаються до виконання субпідрядними організаціями, уразі їх залучення Договірна ціна розрахуються відповідно до кошторисних норм «Настанови з визначення вартості будівництва» затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021р.. Договірна ціна повинна бути розрахована з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, усіх інших витрат. До договірної ціни не включаються витрати, пов'язані з укладенням договору. Договірна ціна повинна включати кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами згідно до Настанови з визначення вартості будівництва.
Відповідно пункту 1.3. Розділу 2 до Додатку 2 до ТД, позивач зазначив, що кошторисну документацію рекомендовано надавати в програмному комплексі АВК-5.
Проте, як свідчать матеріали перевірки, тендерна пропозиція ТОВ «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» не містила жодного документу/розрахунку, який би підтвердив відповідність тендерної пропозиції Переможця, зазначеним вище вимогам Замовника, у тому числі щодо формування договірної ціни та кошторисних розрахунків у відповідності до «Настанови з визначення вартості будівництва» затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021р. № 281, чим, відповідно, не дотримано вимоги пункту 1 Розділу З ТД.
Дані електронної системи публічних закупівель свідчать про те, що позивачем було оприлюднено договір від 29.09.2023 № 77, відповідно до пункту 17.1. якого установлено, що додатками до договору є, зокрема, Договірна ціна; Кошторисна документація.
При цьому суд зауважує, що зазначені «Договірна ціна» та «Кошторисна документація» не були надані (завантажені у електронну систему закупівель) ТОВ «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» у складі тендерної пропозиції учасника , а також не були надані у складі документів переможця, що свідчить про недотримання замовником та Переможцем такого принципу здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, установлених відповідно до пункту 3 статті 5 Закон №922-VІІ.
Разом з цим, у додатку 1 до договору підряду, позивач оприлюднив файли «Договірна ціна» та «Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва» від 29.09.2023 року.
При цьому, відповідно до «Настанови з визначення вартості будівництва» встановлено, що зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва - кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об'єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об'єктних кошторисів та/або об'єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
Тобто, Додаток 1 (Договірна ціна. Кошторисна документація) до договору від 29.09.2023 № 77, був оприлюднений позивачем не у повному обсязі, адже відповідно до змісту «Настанови з визначення вартості будівництва», кошторисна документація - це сукупність кошторисів та кошторисних розрахунків, тож «Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва» від 29.09.2023 повинен був бути оприлюднений Замовником разом з іншими об'єктними кошторисами та/або об'єктними кошторисними розрахунками і кошторисними розрахунками на окремі види витрат, на основі яких даний зведений кошторис був складений.
Таким чином, суд погоджується із висновками відповідача про недотримання позивачем вимог пункту 10 частини 1 статті 10 Закону № 922-УПІ, відповідно якого замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Суд зауважує, що позивачем не спростовані зазначені вище висновки контролюючого органу, натомість доводи щодо дотримання переможцем вимог тендерної документації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що викладені у висновку зауваження є обґрунтованими, а виявлені порушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи по суті ,з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.
В зв'язку із чим, висновок Північного офісу Держаудитслужби від 13.10.2023 р., що складений за результатами моніторингу закупівлі UA-2023-08-24-010456-a, є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконано та доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, м. Київ, вул. Федора Максименка, 26, код ЄДРПОУ 05492309) відмовити повністю
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.