про залишення позовної заяви без руху
18 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6008/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Нахіровича про визнання протиправним рішення про реєстрацію та скасування державної реєстрації,-
16 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Нахіровича, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер індексний номер: 69211573 від 08.09.2023 12:45:28, про державну реєстрацію іпотеки 51659932 (спеціальний розділ).
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
В позовній заяві позивач зазначає, що 05 жовтня 2023 року останній дізнався з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про те, що належне йому на праві власності нерухоме майно перебуває під обтяженням (номер запису про обтяження 51659932). Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69211573 від 08.09.2023 12:45:28, приватний нотаріус Бадахов Ю.Н., Київський міський нотаріальний округ.
З вищевказаного вбачається, що останнім днем звернення до суду з позовною заявою про визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер індексний номер: 69211573 від 08.09.2023 є 08 квітня 2024 року, а позовну заяву було подано до суду 16 вересня 2024 року, тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач у позовній заяві зазначає, що строк звернення до суду пропущено у зв'язку з введенням воєнного стану на території України.
Згідно зі ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону №389-VIII).
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п.6).
Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі №802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мав обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв'язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом у встановлений кодексом строк, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв'язок. Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов'язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, заява про поновлення строку звернення до суду також не містить.
Окрім того, позивач зазначає, що ним 10.11.2023 року ініційовано звернення до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки майнових прав недійсним, відсутності прав кредитора та права іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію - у якому йому було відмовлено повністю (ухвала КГС ВС від 05.09.2024 року по справі №907/1046/23). Отже, позивач, незважаючи на введення воєнного стану, мав змогу звернутися до Господарського суду Закарпатської області з позовом.
Також, позивач вважає, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржується рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер індексний номер: 69211573 від 08.09.2023 12:45:28, про державну реєстрацію іпотеки 51659932 (спеціальний розділ).
Натомість триваюче правопорушення характеризується, як було зазначено вище, перебуванням надалі у стані безперервного продовження цих дій, що є правопорушенням (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Таким чином, реєстраційна дія не може вважатись триваючим правопорушенням.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого кодексом строку.
З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, що вказані у позовній заяві.
Відповідно до ч.1-2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Законодавством встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинно бути усунуто шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Керуючись ст.ст.122, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Нахіровича про визнання протиправним рішення про реєстрацію та скасування державної реєстрації - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я. М. Калинич