Головуючий у суді першої інстанції Мицик Ю.С.
Єдиний унікальний номер справи № 753/5507/21
Апеляційне провадження №22ц/824/2077/2024
09 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смольянінова Олена Ярославівна про визнання договору дарування за заповіту недійсним.
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться в казана цивільна справа.
Ухвалою Дарницького районного суду м Києва суду від 08 червня 2022 року у справі призначено посмертну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Ухвалою Дарницького районного суду м Києва від 05 серпня 2022 року, зважаючи на клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05 липня 2022 року, про необхідність надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, провадження по справі було поновлено.
Позивач 09 серпня 2022 року подав клопотання про долучення вільних зразків підпису ОСОБА_3 , зокрема: договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20 травня 2009 року , договору про забезпечення населення тепловою енергією для опалення приміщень та гарячим водопостачанням (ГВП), квитанцій про сплату послуг енергопостачання в кількості 10 (десять) штук.
Відповідач 07 жовтня 2022 року подав клопотання про долучення вільних зразків підпису ОСОБА_3 , зокрема: договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01 вересня 2014 року, договору про надання послуг у системі дистанційного обслуговування «Інтернет-Банкінг» № 1В/1000211/00024869 від 30 квітня 2014 року , свідоцтво № 1541 від 22 серпня 2019року .
Ухвалою Дарницького районного суду м Києва від 07 жовтня 2022 року матеріали вказаної цивільної справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) для проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи згідно з ухвалою суду від 08 червня 2022 року. Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. надати примірник заповіту, посвідчений 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1028 та договір дарування, посвідчений 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1029, для дослідження експертам Київського НДІСЕ (адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 6) протягом робочих годин з 08.30 до 16.00 у будь-який день, попередньо узгоджений з керівником відділу почеркознавчих досліджень ОСОБА_4 за телефоном: (044) 200 29 19 .
Від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 03 січня 2023 року надійшло повідомлення № 17378/17379/22-32 про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у вказаній справі, оскільки експертам не було надано оригіналів досліджуваних документів та необхідної кількості порівняльного матеріалу.
Ухвалою Дарницького районного суду м Києва від 25 квітня 2023 року матеріали вказаної цивільної справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) для проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи згідно з ухвалою суду від 08 червня 2022 року . У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 753/5507/21 в 2-х томах. Повторно зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. надати примірник заповіту, посвідчений 26.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1028; договір дарування, посвідчений 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1029, для дослідження експертам Київського НДІСЕ (адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 6) протягом робочих годин з 08.30 до 16.00 у будь-який день, попередньо узгоджений з керівником відділу почеркознавчих досліджень ОСОБА_4 за телефоном: НОМЕР_1 .
Провадження у справі зупинено на час проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи.
Ухвала було направлена усім учасникам справи, в тому числі, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. до виконання та вручена останній 29 квітня 2023 року .
Від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 19 червня 2023 року надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, зокрема оригіналів досліджуваних документів.
Вказане клопотання було направлено усім учасникам справи, в тому числі, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. до виконання. Клопотання експертів вручено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. особисто 28 червня 2023 року .
Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 03 жовтня 2023 року до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи від 26 вересня 2023 року № 17482/17483/23-32, у зв'язку із тим, що у розпорядження експертів не було надано оригіналів досліджуваних документів.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2023 року поновлено провадження у справі.
Учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення, в яких останній просить суд накласти на приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. штраф за невиконання ухвали суду.
Представник відповідача просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням відповідача та хворобою представника.
Від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. та третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О.Я. надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року застосовановідносно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни захід процесуального примусу у виді штрафу.
Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 37993783, реквізити платежу: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерськ.р-н/21081100; Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA118999980313090106000026007; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання в частині стягнення штрафу протягом трьох років.
Відповідачка приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., не погоджуючись з ухвалою про застосування до неї процесуального примусу у виді штрафу, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд не вправі збирати докази для проведення експертизи, крім того відсутня ухвала про витребування доказів, і як наслідок неправомірно застосував заходи процесуального примусу.
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. на ухвалу суду від 09листопада 2023 року про витребування доказів повернуті апелянтам.
У відзиві на апеляційну скаргу приватного нотаріуса, позивач ОСОБА_1 , зазначає, що суд першої інстанції під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення доказів дотримався вимог процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 07 березня 2024 року, 23 травня 2024 року, 18 липня 2024 року, 09 вересня 2024 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. (ч. 2ст. 116 ЦПК України)
Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
За змістом положень п.7 ч.2 ст.197 ЦПК України, питання забезпечення доказів суд вирішує до початку або в підготовчому судовому засіданні.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення доказів є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення доказів , суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення доказів суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів ; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення доказів суд не може вирішувати спір по суті.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення доказів та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 09 листопада 2023 року відмовлено у клопотанні представника ОСОБА_2 - адвоката Осіпова О.А. у відкладенні розгляду справи.
Поновлено представнику ОСОБА_2 - адвокату Осіпову О.А. строк на подання доказів та долучено до справи висновок судової почеркознавчої експертизи від 26 вересня 2023 року № 17482/17483/23-32.
Матеріали цивільної справи за позовом направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) для проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи згідно з ухвалою суду від 08 червня 2022 року.
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 753/5507/21 в 2-х томах.
Втретє зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. надати примірник заповіту, посвідчений 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1028; договір дарування, посвідчений 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1029, для дослідження експертам Київського НДІСЕ (адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 6) протягом робочих годин з 08.30 до 16.00 у будь-який день, попередньо узгоджений з керівником відділу почеркознавчих досліджень за телефоном: (044) 200 29 19.
Зобов'язано ОСОБА_2 надати суду оригінали заповіту, посвідченого 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1028 та договору дарування, посвідченого 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1029, в строк до 28 листопада 2023 року .
Зі змісту повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи від 26 вересня 2023 року № 17482/17483/23-32, судом встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. не виконала ухвалу суду від 25 квітня 2023 року , якою останню повторно було зобов'язано надати примірник заповіту, посвідчений 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1028 та договір дарування, посвідчений 26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1029, для дослідження експертам Київського НДІСЕ.
Зважаючи на потребу у проведенні процесуальних заходів, пов'язаних з виконанням експертизи, суд вважає за необхідне втретє зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. надати примірник заповіту, посвідчений 26.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1028; договір дарування, посвідчений 26.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1029, для дослідження експертам Київського НДІСЕ (адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 6) протягом робочих годин з 08.30 до 16.00 у будь-який день, попередньо узгоджений з керівником відділу почеркознавчих досліджень за телефоном: (044) 200 29 19.
З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. отримано ухвалу суду від 25 квітня 2023 року особисто 29 квітня 2023 року .
Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини восьмої статті 84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Частиною першою статті 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Суд першої інстанції встановив, що процесуальна поведінка приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С, яка полягає в ігноруванні судового рішення про зобов'язання надати для дослідження експертам Київського НДІСЕ оригінали досліджуваних документів, створює перешкоди у здійсненні судочинства, шляхом невиконання вимог ухвали суду від 25 квітня 2023 року, неповідомлення суду про неможливість подати докази, або неподанні таких доказів без поважних причин, а відтак правильними є дії суду про застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С, заходів процесуального примусу у виді штрафу.
Враховуючи викладене, висновок суду про накладення на приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 2 684 грн є обґрунтованим.
Відповідно до частини другої статті 144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги про неправомірність накладення заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, з огляду на порушенням судом норм процесуального законодавства щодо витребування доказів у нотаріуса для проведення експертизи є безпідставними, зводяться лише до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року (про застосування заходів процесуального примусу) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2024 року.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова