Справа № 33/824/3340/2024 Головуючий в 1-й інстанції: Шролик І. С.
№ 756/5456/24
Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 26 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15 травня 2024 року постановою судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. в дохід держави.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. на користь держави.
Згідно з постановою, 17 квітня 2024 року, приблизно о 10 годині ОСОБА_1 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своє дружини ОСОБА_2 , що полягало в умисних діях, а саме хапання за горло, висловлення нецензурною лайкою та погрозіфізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Своє прохання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що викладені в постанові суду обставини вчиненого правопорушення не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки матеріали останньої не містять прямих доказів, які б вказували на спричинення апелянтом шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що саме його дружина провокує скандали, її пояснення не відповідають дійсності.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 є правильними та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи. Зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, даними відеозапису з бодікамери поліцейського.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 цього ж дня, приблизно о 10 годині, перебуваючи за адресою свого місця проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме хапав за горло, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю.
Надаючи пояснення в судові першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство фізичного та психологічного характеру. Ображав, хопав за руки, бив по ногах та животу. Конфліктна ситуація триває вже довгий час, між сторонами стійки неприязні стосунки.
Даними відеозапису з бодікамери поліцейського підтверджуються обставини, про які зазначила потерпіла в суді першої інстанції. Остання повідомила поліцейським, що між нею та чоловіком відбуваються постійно сварки і він її ображає, систематично вчиняє домашнє насильство та скоїв його.
Абз. 3 п.1 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, суд першої інстанції об'єктивно та повно дослідивши обставини справи, прийшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на те, що відносно його дружини також був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не виключає наявність в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеню його вини.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук