Провадження № 11-сс/821/347/24 Справа № 697/1858/24Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
18 вересня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих ВП №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та інших уповноважених осіб відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення до ЄРДР повідомлення про злочин, -
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, скаржник ОСОБА_3 , 10 вересня 20224 року до суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, задовольнити скаргу ОСОБА_3 та зобов'язати уповноважених осіб ВП № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР повідомлення про злочин яке подано ОСОБА_3 , 21.08.2024, (талон-повідомлення № 3797), до уповноважених осіб ВП №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про злочин, на підставі ст. 214 КПК України, за ознаками кримінального правопорушення за ст. ст. 246, 252 КК України.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 395 КПК України, суддя вважає, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно із ч. 3 вказаної статті, якщо ухвалу місцевого суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу суду, яку вони оскаржують.
З приводу того, з якого часу (моменту) має обчислюватись строк на оскарження ухвали слідчого судді, то слід зазначити таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням її резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження.
За змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати, яка зазначається у вступній частині ухвали. З цього часу розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Дана позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов'язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.
Разом з тим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
Такі висновки суду з огляду на вищенаведені положення КПК та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також з урахуванням категорії таких проваджень, щодо яких встановлено більш стислі строки для їх розгляду та оскарження, у цілому сприяють дотриманню розумних строків їх розгляду та не перешкоджають реалізації права особи на справедливий судовий розгляд з урахуванням положень КПК, у тому числі і щодо звернень з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження.
Як убачається із даного кримінального провадження, зокрема журналу судового засідання та оскаржуваної ухвали, під час оголошення вступної та резолютивної частини ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2024 року скаржник ОСОБА_3 був присутній в судовому засіданні, через що, виходячи з положень ст. 395 КПК, строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення розпочався з моменту оголошення резолютивної частини ухвали. При цьому ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу 10 вересня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом п'ятиденного строку на оскарження вищевказаної ухвали суду, не порушуючи при цьому питання про його поновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді з пропуском передбаченого Законом строку апеляційного оскарження та не просить поновити даний строк, апеляційний суд приходить до висновку, про повернення апеляційної скарги останньому.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих ВП №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та інших уповноважених осіб відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення до ЄРДР повідомлення про злочин, повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя ОСОБА_2