Номер провадження 22-з/821/145/24 Справа № 705/4530/21
18 вересня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Карпенко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Новікова Олега Миколайовича, Гончар Надії Іванівни , Карпенко Оксани Володимирівни у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Черкаського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року в цивільній справі №705/4530/21 за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надання послуг з централізованого опалення,-
В провадженні Черкаського апеляційного суду знаходиться вказана цивільна справа.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.08.2024 року, визначено колегію суддів: Новіков О.М. - головуючий суддя і судді Гончар Н.І., Фетісова Т.Л.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року задоволено заяву судді Фетісової Т.Л. про самовідвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 року, визначено колегію суддів: Новіков О.М. - головуючий суддя і судді Гончар Н.І., Карпенко О.В.
17 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід суддів Новікова О.М., Гончар Н.І. та Карпенко О.В., мотивуючи її тим, що вказані судді знали, що суддя Фетісова Т.Л. звернулася до Вищої ради правосуддя та Офісу генерального прокурора із заявою щодо втручання в її діяльність ОСОБА_1 . Натомість вказані судді заперечували наявність підстав щодо неможливості участі судді Фетісової Т.Л. у розгляді вказаної справи.
Крім того, зауважує, що громадяни систематично скаржаться на свавілля суддів Новікова О.М., Гончар Н.І. та Карпенко О.В., про що свідчить відповідь Вищої ради правосуддя.
Перевіривши вказані доводи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про відвід суддів Новікова О.М., Гончар Н.І. та Карпенко О.С., не навела обґрунтованих підстав для їх відводу, перелічених в законі, і не навела мотивів, які дають підстави для сумніву у безсторонності суддів.
Посилання у заяві на той факт, що судді Новіков О.М., Гончар Н.І. та Карпенко О.С. , достовірно знаючи про неможливість розгляду справи суддею Фетісовою Т.Л. відмовили у задоволенні її відводу, колегія суддів відхиляє, оскільки відвід, зокрема і судді Фетісової Т.Л., було розглянуто на підставі доводів та мотивів викладених у заяві ОСОБА_1 .
У той же час, підставами самовідводу Фетісової Т.Л. зазначено інші мотиви, які і слугували для його задоволення колегією суддів.
Щодо наявності дисциплінарних проваджень у Вищій раді правосуддя відносно суддів Новікова О.М., Гончар Н.І. та Карпенко О.В., що викликає сумніви у можливості реалізації права заявниці на справедливий суд, то слід зазначити, що наявність відкритих дисциплінарних проваджень без притягнення суддів до відповідальності не може свідчити про їх упередженість або не усвідомлення завдань цивільного судочинства, на що вказує заявниця.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право кожного на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. У рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним все ж є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Зміст та доводи заяви про відвід суддів від участі у розгляді справи не свідчать про наявність законних підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу суддів, не відповідають меті цивільного судочинства, оскільки в їх основу покладені припущення, суб'єктивна думка щодо упередженості та заінтересованості суддів. Втім жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість колегії суддів заява не містить.
Відповідно до положень частин 2-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки, передбачених законом підстав для відводу суддів Новікова О.М., Гончар Н.І. та Карпенко О.В. немає, колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 33, 37, 40 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Новікова Олега Миколайовича, Гончар Надії Іванівни , Карпенко Оксани Володимирівни визнати необґрунтованою.
Цивільну справу № 705/4530/21 передати до відділу забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, який у подальшому вирішить питання про відвід суддів Новікова Олега Миколайовича, Гончар Надії Іванівни та Карпенко Оксани Володимирівни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді