Рівненський апеляційний суд
18 вересня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Якимчук Ольги Миколаївни на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, КУпАП,-
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобми на строк 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Якимчук О.М. оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. Заперечує факт виживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв та наявність у нього відповідних ознак сп'яніння під час його зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Вважає, що наявне у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу оформлене з порушенням встановлених законодавчих норм, оскільки воно водієм не підписане і в ньому не зазначено суть інкримінованого йому правопорушення.
Також покликається на результати медичного огляду, що був проведених по заяві ОСОБА_1 в КП «РОЦПЗН», який свідчить про відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Справа №563/105/24 Суддя в суді І інстанції - Сірак Д.Ю.
Провадження № 33/4815/365/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
У зв'язку з наведеним, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Якимчук О.М. у судове засідання апеляційного суду не з"явилися, вчетверте. Вони належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає судовогому розгляду.
Чергове клопотання адвоката Якимчук О.М. про неможливість з"явитися у судове засідання із-за хвороби, апеляційний суд розцінює як свідоме затягування судового розгляду. До поданого клопотання не долучено належних доказів про перебування на лікуванні.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 29 вересня 2023 року (справа №563/1432/23) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Судом встановлено, що 10 січня 2024 року о 04:46 год., в с. Топча, Рівненського району, Рівненської області, по вулиці Центральна, ОСОБА_1 , будучи притягнутим постановою серії БАД №94688 від 15.12.2023 року до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, керував транспортним засобом «BMW 316І», р.н. НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 10 січня 2024 року о 04:46 год., в с. Топча, Рівненського району, Рівненської області, по вулиці Центральна, ОСОБА_1 , повторно, протягом року, керував транспортним засобом «BMW 316І», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'ягніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується актом огляду на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на огляд до медичного закладу та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, після виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки автомобіля та виявив бажання пройти освідування в медичному закладі.
Разом з цим, у подальшому, поведінка ОСОБА_1 і послідовність вчинених ним дій свідчить про цілеспрямовані наміри ухилитися від проведення такого огляду, що розцінюється апеляційним судом як обраний ним спосіб уникнути від відповідальності, а тому його дії вірно кваліфіковані як відмова від огляду на стан сп'яніння.
Наявність формальних неточностей в адміністративних матеріалах не можуть бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі.
Апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, подана скаржником апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності постанови суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у межах санкції даної статті.
Покликання на результати медичного огляду, що був проведений по заяві ОСОБА_1 в КП «РОЦПЗН», не заслуговують на увагу, оскільки такий огляд було проведено поза межами порядку, який встановлений положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №584135 від 10 січня 2024 року, серії ААД №584132 від 10 січня 2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленнями водія на такий огляд до медичного закладу, постановою Корецького районного суду Рівненської області від 29 вересня 2023 року (справа №563/1432/23), постановою серії БАД №94688 від 15.12.2023 року, а також відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Факт вчинення вказаних правопорушень, за обставин викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись 36, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ст. 294 КУпАП Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Якимчук Ольги Миколаївни про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Якимчук Ользі Миколаївні строк апеляційного оскарження постанови Корецького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Якимчук Ольги Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Корецького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.