Рівненський апеляційний суд
18 вересня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гожого Миколи Степановича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 445 гривень.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гожий М.С. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не достатньо ґрунтовно дослідив докази, у зв'язку з чим, висновки, викладені у постанові суду, не відповідають обставинам справи.
Наголошує, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки віз свою тяжкохвору матір ОСОБА_2 до медичного закладу, у зв'язку із погіршенням стану її здоров'я.
Крім того, зауважує, що ОСОБА_1 порушив лише вимогу дорожнього знаку, а ДТП виникло без його участі. При цьому, його автомобіль перебував на значній відстані від місця зіткнення, а ширина дороги дозволяла здійснити роз'їзд його автомобіля та автомобіля ОСОБА_3 без зіткнення. Переконаний, що ОСОБА_3 мала можливість та час загальмувати або об'їхати запаркований на узбіччі автомобіль без допущення зіткнення, а тому саме її дії знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненням ДТП.
Просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У запереченні на апеляційну скаргу, захисник Коломис О.В. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову місцевого суду - залишити без змін.
Справа № 569/13200/24 Суддя в суді І інстанції - Головчак М.М.
Провадження № 33/4815/638/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП настає у разі порушення, передбачені частинами першою-четвертою цієї статті, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Судом встановлено, що 01.07.2024 року близько 09:10 год., в м. Рівне, вул. Поповича, 23, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SCODA OCTAVIA, р.н. НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» та здійснивши в'їзд в зону дії даного знаку не надав перевагу у русі транспортному засобу Mazda CX7, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що рухалася у зустрічному напрямку прямо, змусив останню різко гальмувати, змінювати напрямок руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, чим створив аварійну обстановку.
Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, яка підтверджується відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 614774 від 01.07.2024 року та письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.4. ПДР України регламентовано, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
ОСОБА_1 , свідомо порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», не переконався, що це буде безпечно для інших водіїв та здійснив в'їзд у зону дії даного знаку, де не надав перевагу у русі транспортному засобу під керуванням ОСОБА_3 , що рухалася у зустрічному напрямку та вправі була розраховувати на дотримання іншими учасниками правил дорожнього руху.
Натомість, ОСОБА_1 , здійснивши в'їзд на вул. Поповича зі сторони, де це заборонено дорожнім знаком, не надав переваги у русі зустрічному автомобілю під керуванням ОСОБА_3 , чим змусив її вчиняти дії для уникнення з ним зіткнення, що стало наслідком дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем, що був припаркований по ходу її руху.
Разом з цим, дії ОСОБА_1 не можуть вважатися такими, що вчиненні в умовах крайньої необхідності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була госпіталізована наступного дня після події, яка є предметом даної справи. Відомості про її екстрену госпіталізацію 01.07.2024 року в матеріалах справи відсутні.
При цьому, ОСОБА_1 міг доставити матір до закладу охорони здоров'я шляхом доїзду у відповідності до правил дорожнього руху, що знаходиться в безпосередній близькості та не потребував тривалого часу.
Крім того, у поданій апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_1 не просить закрити провадження у справі з підстав вчинення ним дій в стані крайньої необхідності (п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Наявні у матеріалах справи докази, в їх сукупності, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не вбачаються.
На підставі наведеного та керуючись ч. 5 ст. 122, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гожого Миколи Степановича залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.