Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1371/24
Провадження № 3/382/866/24
18 вересня 2024 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До суду надійшли дві справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП. З урахуванням встановлених обставин та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП справу про адміністративне правопорушення № 382/1371/24 (провадження № 3/382/866/24) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 382/1372/24 (провадження № 3/382/867/24) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно об'єднати для спільного розгляду.
До суду від БПП у місті Борисполі УПП у Київській області ДПП Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 102683 від 19.07.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 19.07.2024 року о 00 год. 12 хв. на трасі М-03 Київ-Харків 100 км, водій ОСОБА_1 керував т. з. «ЗАЗ 110270» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в найближчому медичному закладі категорично відмовився. Двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, чим порушив п. 2.5. ПДР України - дії передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку несуть за собою відповідальність, передбаченою ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, до суду від БПП у місті Борисполі УПП у Київській області ДПП Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 102687 від 19.07.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому зазначено, що 19.07.2024 року о 00 год. 12 хв. на трасі М-03 Київ-Харків 100 км, Київська область, водій ОСОБА_1 керував т. з. «ЗАЗ 110270» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування т. з. на підставі рішення Згурівського районного суду Київської області, справа 365/182/22. Правопорушення вчиненого повторно протягом року, постанова ЕНА № 1738113 від 24.03.2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, від нього повернулися рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення " вручено особисто". Судові повістки направлялися на адресу, яку ОСОБА_1 вказав під час складення протоколу, що підписаний ним без заперечень. ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, розписався у протоколах, тож мав цікавитися її розглядом, однак про поважність причин нез'явлення в судове засідання не повідомив, заяв та клопотань про його відкладення від нього не надійшло. У зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП його присутність у вказаній категорії справи не є обов'язковою.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи, враховуючи судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні Смірнов проти України (рішення від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі Каракуця проти України ( Karakutsya v. Ukraine ), заява № 18986/06, § 71).
Під час розгляду справи встановлено, що 19.07.2024 року о 00 год. 12 хв. на трасі М-03 Київ-Харків 100 км, водій ОСОБА_1 керував т. з. «ЗАЗ 110270» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в найближчому медичному закладі категорично відмовився. Двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, встановлено, що 19.07.2024 року о 00 год. 12 хв. на трасі М-03 Київ-Харків 100 км, Київська область, водій ОСОБА_1 керував т. з. «ЗАЗ 110270» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування т. з. на підставі рішення Згурівського районного суду Київської області, справа 365/182/22. Правопорушення вчиненого повторно протягом року, постанова ЕНА № 1738113 від 24.03.2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 автомобілем "ЗАЗ 110270" д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується відеозаписом.
Натомість, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог працівника поліції пройти такий огляд.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія тощо) - ПДР не містять.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується у своїй сукупності: відомостями протоколів про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 №№ 102683, 102687 від 19.07.2024 року; карткою обліку адміністративного правопорушення; рапортом органу поліції від 19.07.2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2024 року; копією постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.04.2024 року у справі № 373/680/24 (подія 23.03.2024); копією постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.04.2024 року у справі № 373/687/24 (подія 24.03.2024); копією постанови Згурівського районного суду Київської області від 01.07.2022 року у справі № 365/182/22; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення; довідкою про не отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами; довідкою про належність транспортного засобу ОСОБА_2 від 19.07.2024 року; копією постанови серії ЕНА № 1738113 від 24.03.2024 року (за ч. 4 ст. 126 КУпАП); відеозаписами події, долученого поліцейськими на ДВД-дисках.
Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.
Протоколи про адміністративні правопорушення складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обставини, які зазначені в протоколах, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 19.07.2024 року за участю ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП; суд вважає доведеними обставини, які є підставами для притягнення до відповідальності.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушень і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами. Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчинених правопорушень, ступінь суспільної небезпеки, дані правопорушення є грубими порушеннями Правил дорожнього руху та потенційно небезпечними для суспільства, а також становлять реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративні стягнення у виді штрафів (з позбавленням права керування транспортними засобами), а також, з урахуванням ст. 36 КУпАП призначити остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу 51 000 грн та позбавити права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без вилучення транспортного засобу (в матеріалах справи відсутні докази належності транспортного засобу ОСОБА_1 ; відповідно до довідки від 19.07.2024 власником є ОСОБА_2 ; доказів того, що власник передав право керування ОСОБА_1 знаючи, що той позбавлений такого права, поліцейськими до протоколу не додано).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 30, 36, 40-1, 280, 283, 284 КУпАП,
Об'єднати адміністративні матеріали за № 382/1371/24 (провадження № 3/382/866/24) та № 382/1372/24 (провадження № 3/382/867/24) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, в одне провадження під загальним № 382/1371/24 (провадження № 3/382/866/24).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень:
- передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень та позбавити права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без вилучення транспортного засобу;
- передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та позбавити права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу та стягнути з нього 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300, код ЄДРПОУ- 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку (ІВАN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. М. Нарольський