Справа №945/600/24
Провадження №2-а/490/92/2024
18 вересня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Чаричанського П.О.,
за участю секретаря Циганкова Д.Є.,
представника відповідача Двірської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №01635426 від 11.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Управління патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №01635426 від 11.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.04.2024 року справу передано за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від31.05.2024 року визначено головуючого суддю Чаричанського П.О.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
06.06.2024 року через систему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків, що були вказані в ухвалі суду від 04.06.2024 року.
Ухвалою суду від 06.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11 березня 2024 року, поліцейським 1 взводу, 1 роти, 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшим лейтенантом поліції Рибалко Андрієм Ігоровичем, винесено постанову серія ЕHA №01635426 від 11 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 340 грн.
Відповідно до вмісту вказаної постанови, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом HYUNDAI VELOSTER, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 45 км/год, чим нібито порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Але на думку позивача, він рухався дорогою H11 зі сторони міста Кривий Ріг в сторону міста Миколаєва, і 11 березня орієнтовно об 11:00 год. виконав вимогу співробітників поліції та зупинився в крайній правій смузі. Спочатку до нього підійшов перший співробітник, і одразу продемонстрував відео на приладі TruCAM, де, як він зазначив, позивач перевищив швидкість руху на своєму транспортному засобі.
На цьому відеозаписі було видно значне дрибіжання зображення, а отже і самого приладу фіксації TruCAM, що може свідчити про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM з руки (рук). Крім того, на відеозаписі перші декілька секунд рівнозначну частину кадру займає одразу декілька автомобілів у русі, що може ускладнювати ідентифікацію та фіксацію швидкості потрібного автомобіля.
Також зазначив, що керуючи транспортним засобом HYUNDAI VELOSTER, номерний знак НОМЕР_1 , позивач був з самого початку шокований самим фактом зупинки, адже про те, що він рухався в межах населеного пункту дізнався лише з вуст працівників поліції. Як зазначає позивач, ні до місця зупинки, ні пізніше по цій самій дорозі немає жодного знаку, який інформував би його як водія про те, що він в'їжджає в населений пункт. Також зауважив, що він є інвалідом 3 групи і відноситься з особливою увагою до всіх правил та дій, які забезпечують його безпеку та безпеку оточуючих, як на дорозі, так і в побуті.
На підставі цього просив скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕHA №01635426 від 11 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 340 грн.
25 липня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача вказала, що 11 березня 2024 року, поліцейським 1 взводу, 1 роти, 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 разом з напарником за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM ІІ (серійний номер НОМЕР_2 ) було виявлено порушення ПДР. А саме, водій т.з. HYUNDAI VELOSTER, номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м.Миколаєві по вул. Троїцька, 222 зі швидкістю 95 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 45 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України. Після виявлення даного факту працівники поліції зупинили вказаний т.з. , водієм якого виявився ОСОБА_1 Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме п. 12.4. ПДР, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення винести постанову про адміністративне правопорушення. Позивачу було роз'яснено його права та ознайомлено зі змістом постанови, а також вручено її копію під підпис. Щодо посилання позивача на принципі роботи TruCAM представник відповідача вказала, що даний вимірювач конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювання. Він здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, дозволяє ідентифікувати т.з., номерний знак та особу водія. Також враховується похибка плюс/мінус 2 км/год., а дистанція від 15 м до 1200 м. Виробник приладу TruCAM (США) застосував алгоритм шифрування з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді у разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Крім того, усі прилади, що використовуються працівниками ДПП пройшли перевірку.
Щодо обставин викладених в позовній заяві представник відповідача зазначила, що факт правопорушення підтверджуються постановою про адміністративне правопорушення, відеозаписом з приладу TruCAM LTI20/20 ІІ серійний номер 008381, відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів патрульних під номером БК 474954, БК 470940 та БК 470665. Крім того, представником відповідача зазначено, що посилання позивача на те, що він рухався поза межами населеного пункту не відповідають дійсності, оскільки в напрямку тієї дороги, на яку вказує позивач в позові розташований Інформаційно-вказівний знак 5.51 "початок населеного пункту" (Миколаїв), а тому ОСОБА_1 не міг не знати що рухається в населеному пункті.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що заперечує з обставинами викладеними представником відповідача у відзиві.
Позивач в судовому не з'явився, про день час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволені позову.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у його задоволенні із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2 ч.1 ст. 5 КАС України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст.288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 11 березня 2024 року, поліцейським 1 взводу, 1 роти, 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшим лейтенантом поліції Рибалко Андрієм Ігоровичем, винесено постанову серія ЕHA №01635426 від 11 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 340 грн.
Відповідно до постанови встановлено, що інспектором управління патрульної поліції в Миколаївській області за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam II (серійний номер ТО008381) було виявлено порушення ПДР , а саме водій транспортного засобу HYNDAI VELOSTER з номерним знаком НОМЕР_3 , рухався в м. Миколаїв, по вул. Троїцька, 222 зі швидкістю 95 км/год та перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 45 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ, встановлюють «Правила дорожнього руху» (затв. постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 із змінами та доповненнями). Згідно даних Правил вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год, порушення вимог дорожніх знаків і розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів та ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Порушення даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило - 340 грн.
Згідно п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП закріплено «обов'язок» посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, відповідачем надано наступні докази.
Відео з приладу TruCAM ІІ (серійний номер ТС008381), з якого вбачається, що 11.03.2024 року об 11:08 год. по вул. Троїцька, 222, в м.Миколаєві позивач рухався на автомобілі HYUNDAI VELOSTER н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 95 км/год. А також позивач заперечує законність дій інспектора при винесенні постанови та законність застосування приладу вимірювання швидкості руху TruCam у ручному режимі./а.с.65/.
Фото з відеозапису приладу TruCAM ІІ (серійний номер ТС008381), з якого вбачається , що 11.03.2024 року об 11:08 год. по вул. Троїцька, 222, в м.Миколаєві рухався автомобіль н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 95 км/год../а.с.66/.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM ІІ отримав сертифікат відповідності №UА.TR.001 22 3-19 від 09.01.2019 р. /а.с.73/ та сертифікат перевірки типу TruCAM ІІ №UА.TR.001 241-18 від 26.12.2018 року з терміном дії до 26.12.2028 року./а.с.75/.
Згідно Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів» №22-01/26702 від 07.12.2022 року, чинного на дату вчинення правопорушення, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20 TruCAM II серійний №ТС008381, відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год. до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ±2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; ±1% в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год./а.с.69/.
Правильність реалізації у приладі «TruCAM» такого алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі «TruCAM», але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом «TruCAM».
Отже, згідно з технічними характеристиками, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості - «TruCAM» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, а тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.
Підстави вважати, що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача в ручному режимі вплинуло на результат вимірювання суд вважає такими, що не відповідають дійсності.
Суд при оцінці доказів у справі враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Враховуючи зібрані по справі докази, відсутність доказів, які спростовують факт порушення ПДР позивачем, суд вважає рішення відповідача про винесення постанови відносно ОСОБА_1 правомірним, оскільки судом достовірно встановлений факт наявності в діях позивача порушення п.12.4 ПДР України, та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу відповідно до санкції ч. 1 ст.122 КпАП України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №01635426 від 11.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя П.О. Чаричанський