справа № 489/4195/24 провадження №2/489/1751/24
Іменем України
18 вересня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У червня 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4441369 у розмірі 49464,65 грн., 3028,00 грн. судового збору та 13000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 09.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4441369, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 15000,00 грн. на 30 днів, зі сплатою процентної ставки 1,90 % в день. Кредит надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позивальником кредитодавцю з метою отримання кредиту.
Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання останнім одноразового індикатора та надіслані на номер мобільного телефону відповідача.
04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір факторингу № 04-02-02/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до позивальників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту № 4441369 від 09.07.2021, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору про відступлення прав вимоги №10-03/2023/1 від 10.03.2023 відступило право грошової вимоги до позичальників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту № 4441369 від 09.07.2021, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, в наслідок чого станом на 10.05.2024 загальний розмір заборгованості становить 49464,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 15000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 34200,00 грн., заборгованість по пені і штрафам 0,00 грн., нарахованим трьох процентів річних 24,65 грн. та інфляційних втрат 240,00 грн.
Посилаючись на наведені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористався.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 09.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 4441369 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір), згідно умов якого, кредит надавався в сумі 15000,00 грн, строком на 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,90 % в день.
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору визначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (пункт 2.5 кредитного договору).
Відповідно до 4 розділу кредитного договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в пункті 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктом 4.2 (підпункти 4.2.1-4.2.4.) договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в пункті 4.3 (підпункти 4.3.1 - 4.3.2) договору.
Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 кредитного договору визначено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов'язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв'язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов'язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених Договором, а споживач в свою чергу зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «А693997» (таким же одноразовим ідентифікатором підписано відповідачем додаток № 1 до кредитного договору -Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) та Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію до укладення договору про споживчий кредит.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Вей Фор Пей» про перерахування коштів в системі WayForPay за номером транзакції creditplus -20484742 від 09.07.2021.
Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 4441369 від 09.07.2021 складає 15000,00 грн. по основному боргу та 34200,00 грн. процентам, всього 49200,00 грн.
Згідно розрахунку попереднього кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.03.2023, крім зазначеної заборгованості, відповідно до статті 625 ЦК України здійснено нарахування за період з 04.03.2022 по 23.02.2022, тобто до введення в Україні воєнного стану, 24,65 трьох процентів річних та 240,00 грн. інфляційних втрат.
За розрахунком позивача станом на 10.05.2024 загальний розмір заборгованості становить 49464,65 грн., з яких заборгованість за кредитом - 15000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 34200,00 грн., заборгованість по пені і штрафам 0,00 грн., нарахованим трьох процентів річних 24,65 грн. та інфляційних втрат 240,00 грн.
Таким чином, на після набуття права вимоги позивач нарахування заборгованості не здійснював.
Набуття права вимоги позивачем підтверджується насиним:
- 04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором, укладеним з ОСОБА_1 за № 4441369 від 09.07.2021 на суму 49200,00 грн, з яких: 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 34200,00 грн. заборгованості по процентам ( додаток № 1 до договору факторингу № 04-02-02/2022 та витяг з цього додатку). Проведення фінансування за цим договором підтверджується платіжним дорученням від 04.02.2022 № 327400006;
- 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за Договором про надання споживчого кредиту № 4441369 від 09.07.2021, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . В той же день сторонами договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників.
Правове обґрунтування та мотиви суду
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявним у справі доказами підтверджується набуття ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договором, які укладені останнім в електронній формі та умови яких позикодавцем були виконані.
Між тим, відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано не належного виконання своїх договірних зобов'язань з повернення коштів.
Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Встановлено, що відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та трьох річних, загальна сума яких становить 264,65 грн.
Враховуючи наведене та те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в загальному розмірі 49464,65 грн., яка підтверджена розрахунком позивача, який відповідає умовам договору, та відповідачем не спростована відповідно до принципу змагальності, закріпленому у статті 12 ЦПК України.
Так як суд позов закровлено повністю на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як слідує з матеріалів цієї цивільної справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір про надання правничої допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023, укладеного з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» із зазначенням вартості послуг з правничої допомоги; Заявку на надання юридичної допомоги № 594 від 26.04.2024 та витяг з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 03.05.2024, відповідно до яких Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надано ТОВ «Коллект Центр» наступну правову допомогу: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години вартістю 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 3 години вартістю 9000,00 грн.; платіжну інструкцію № 0433370000 від 10.05.2024 на суму 52000,00 грн., призначенням платежу в якої вказано «надання правової допомоги згідно договору № 02-01/2023 від 02.01.2023 про надання правової допомоги».
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 4441369 про надання споживчого кредиту від 09.07.2021 в розмірі 49464,65 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 65 коп.), а також судовий збір в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (пять тисячі гривень 00 коп.).
У іншій частині позовних вимог про стягнення правничої допомоги відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» , код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 18.09.2024.
Суддя І.В.Коваленко