Справа № 946/7349/24
Провадження № 1-кс/946/2273/24
18 вересня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173,-
11.09.2024 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, якою просить скасувати підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173.
11.09.2024 року справа в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 .
16.09.2024 року ОСОБА_3 подав до суду заяву, якою просить відвести слідчого суддю Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду справи № 946/7349/24, провадження № 1-кс/946/2244/24 за скаргою ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173.
Розгляд питання про відвід слідчого судді ПрОСОБА_5 . протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 16.09.2024 року розподілено судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що зокрема слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ПрОСОБА_6 будучи проінформованим неодноразово про судові рішення, що набрали законної сили, та численні процесуальні рішення прокурорів, продовжує систематично використовувати за вказівками осіб, які виготовили підроблені документи, а також за власною ініціативою вказані вище підроблені документи, а також документи, що містять пряме посилання на підроблені документи на ім?я ОСОБА_7 на так званий «пором «Кислицький». Також зазначає, що зокрема слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ПрОСОБА_6 будучи повною мірою проінформованим про доведений факт підроблення документів на ім'я ОСОБА_7 на так званий «пором «Кислицький», безперервно надає своїм клієнтам підтримку безпосереднього (прямого) використання зазначених вище підроблених документів, а також сам використовує вказані підроблені документи. Через систематичні дії зокрема слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 щодо надання ним сприяння у використанні підроблених документів на ім?я ОСОБА_7 на так званий «пором «Кислицький»» в українському суспільстві та професійній адвокатській спільноті створено враження, що слідчі поліції, прокурори та судді мають «привілей» або «індульгенцію» безкарно використовувати підроблені документи, а також документи, що містять пряме посилання на підроблені документи.
Також зазначається, що слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ПрОСОБА_6 нібито неупереджений через вчинення ним дій, спрямованих на приховування документів дізнавача та прокурора.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Слідчий суддя ПрОСОБА_6 не виявив бажання надати пояснення з приводу заявленої заяви про відвід.
В зв'язку з неприбуттям в судове засідання заявника ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи заяви про відвід, дослідивши матеріали справи № 946/7349/24 за скаргою ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Підстави для відводу судді визначені у ст.75 КПК України. Так, згідно із вказаною статтею, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38) (п. 49).
Як встановлено, доводи заявника в підтвердження наявності підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 зводяться до того, що він будучи проінформованим неодноразово про судові рішення, що набрали законної сили, та численні процесуальні рішення прокурорів, нібито систематично використовує за вказівками осіб, які виготовили підроблені документи, а також за власною ініціативою вказані вище підроблені документи, а також документи, що містять пряме посилання на підроблені документи на ім?я ОСОБА_7 на так званий «пором «Кислицький»»; будучи повною мірою проінформованим про доведений факт підроблення документів на ім?я ОСОБА_7 на так званий «пором «Кислицький»», він нібито безперервно надає підтримку безпосереднього (прямого) використання зазначених вище підроблених документів, а також сам нібито використовує вказані підроблені документи; нібито через його систематичні дії щодо надання ним сприяння у використанні підроблених документів на ім?я ОСОБА_7 на так званий «пором «Кислицький» в українському суспільстві та професійній адвокатській спільноті створено враження, що слідчі поліції, прокурори та судді мають «привілей» або «індульгенцію» безкарно використовувати підроблені документи, а також документи, що містять пряме посилання на підроблені документи.
При цьому, ОСОБА_3 не надано будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження вищевказаного.
Твердження, що слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ПрОСОБА_6 нібито неупереджений через вчинення ним дій, спрямованих на приховування документів дізнавача та прокурора, також не доведені належним чином.
Додаткових підстав, передбачених ст. 75 КПК України, у заяві про відвід слідчого судді зазначено не було.
Приймаючи до уваги викладене, суддя приходить до висновку, що обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 не повідомлені та не доведені. Таким чином, не доведено упередженість слідчого судді ОСОБА_4 , відсутні обставини, що викликають обґрунтовані сумніви саме у неупередженості слідчого судді.
Враховуючи викладене, з огляду на недоведеність існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 . відповідно до ст. 75 КПК України, суддя дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 82 КПК України, суддя,-
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1