Справа № 946/7323/24
Провадження № 1-кс/946/2229/24
13 вересня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Ізмаїльської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов'язання вчинити певні дії,-
11 вересня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою про зобов'язання уповноваженої особи Ізмаїльської окружної прокуратури внести відомості до ЄРДР, за фактом завідомо неправдивих відомостей, вчинених ОСОБА_5 .
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що 14 серпня 2024 року він звернувся до Ізмаїльської окружної прокуратури з заявою про склад злочину, яка не була внесена протягом 24 годин до ЄРДР. За обставинами заяви він вказав, що 29 березня 2024 року біля 16:30 хв. в нього з сусідом ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7 звинуватив його у вживанні нецензурних слів, що являється завідомо неправдивими відомостями та викликали поліцію.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав свою скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги мотивуючи тим, що ОСОБА_3 повідомлялось, що відомості до ЄРДР за його заявою від 14.08.2024 року не вносились з мотивів відсутності складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_8 за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_3 .
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України передбачені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч. 5 п. 4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. До ЄРДР також вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчим суддею встановлено, що 14.08.2024 року ОСОБА_3 звернувся до Ізмаїльської окружної прокуратури із заявою про злочин, вчинений ОСОБА_9 , в якій зазначив, що 2029.03.2024 року біля 16:30 у нього виникла сварка з сусідом ОСОБА_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті сварки ОСОБА_10 звинуватив скаржника у висловлюванні нецензурною лайкою та написав на нього заяву за ст. 173 КУпАП, після чого на ОСОБА_3 було складено протокол за ст. 173 КУпАП та у суді провадження по вказаному протоколу закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП. Отже ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_10 зробив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, у зв'язку з чим винив кримінальне правопорушення за ст. 383 КК України.
Листом Ізмаїльської окружної прокуратури №59-4553Вих від 15 серпня 2024 року заява ОСОБА_3 від 14 серпня 2024 року за вх. №5726-24 була надіслана до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області за належністю.
Як встановлено у судовому засіданні, Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області або Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 14.08.2024 року не вносились з мотивів відсутності складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_8 за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_3 .
Тобто, під час дослідження фактів та обставин, зазначених у заяві ОСОБА_3 від 14.08.2024 року №5726-24, уповноваженим органом досудового розслідування не встановлена інформація, яка містила склад будь-якого кримінального правопорушення, що імперативно зобов'язувало би орган досудового розслідування виконати вимог ст. 214 КПК України.
Частиною 1 ст. 383 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, із заяви ОСОБА_3 від 14.08.2024 року до Ізмаїльської окружної прокуратури, вбачається, що ОСОБА_11 повідомив органи поліції про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, а не кримінального.
Таким чином, заява ОСОБА_3 від 14.08.2024 року не містить виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Ізмаїльської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 14.08.2024 року про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ст. 383 КК України.
Керуючись ст.ст. 303 - 305 КПК України, суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Ізмаїльської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 14.08.2024 року про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ст. 383 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено о 15 годині 00 хвилин 17 вересня 2024 року в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1