Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/561/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
16.09.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому матеріали кримінального провадження 12023121040000700 від 25.10.2023 за зміненою апеляційною скаргою прокурора на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2024 року.
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обознівка Кропивницького району Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
визнано винуватим та призначено покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 1911 грн. 85 коп.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, та у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Так, 21.10.2023 (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, перебували за місцем мешкання ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовились щодо вчинення крадіжки, а саме металевих воріт з території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_9 ..
Далі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, 21.10.2023 (більш точного часу не встановлено), реалізуючи свій злочинний спільний умисел, шляхом вільного доступу пройшли на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де переконавшись, що їх дії є непомітними для інших, з метою власної наживи, з корисливих спонукань, під час дії воєнного стану, шляхом зняття із завіс руками за допомогою фізичної сили, таємно викрали металеві ворота, що належать потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартість яких становить 2331 грн 20 коп.
З місця скоєння злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зникли а викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим задали потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку в сумі 2331 грн 20 коп.
Крім того, 30.10.2023 (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, перебували за місцем мешкання ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовились щодо вчинення крадіжки, а саме - двох металевих стовпчиків з території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_9 ..
Далі ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, 01.11.2023 (більш точного часу не встановлено), реалізуючи свій злочинний спільний умисел, шляхом вільного доступу, пройшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де переконавшись що його дії є непомітними для інших за допомогою штикової лопати, викопав два металеві стовпчики та сховав їх в нежитловому приміщенні за вказаною адресою.
Після чого 01.11.2023, у вечірній час (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний спільний умисел, шляхом вільного доступу, пройшли на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де переконавшись, що їх дії є непомітними для інших, з метою власної наживи, корисливих спонукань, під час дії воєнного стану, повторно, таємно викрали заховані в нежитловому приміщенні: 1) металевий стовпчик, вартість якого становить 857 грн 08 коп.; 1) металевий стовпчик, вартість якого становить 866 грн 80 коп., що належать потерпілому ОСОБА_9 .
З місця скоєння злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим задали потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку в сумі 1723 грн 88 коп.
В зміненій апеляційній скарзі прокурор, просив вирок суду першої інстанції скасувати. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Свої вимоги обґрунтував тим, що кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Відповідно до встановлених за вироком суду обставин вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_7 вчинив 21.10.2023 та 01.11.2023. Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн. Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_7 майна за епізодом від 21.10.2023 становила 2331,20 грн., а за епізодом від 01.11.2023 - 1723,88 грн., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до ст.51 КУпАП (в редакції Закону від 09.08.2024) та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн., то з огляду на положення ст.58 Конституції України і ст.5 КК України, вирок суду відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав змінену апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 , який також підтримав змінену апеляційну скаргу прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що змінена апеляційна прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту оскаржуваного вироку встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_7 вчинив 21.10.2023 та 01.11.2023.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684 грн.
З досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що вартість таємно викраденого ОСОБА_7 майна за епізодом від 21.10.2023 становила 2331,20 грн., а за епізодом від 01.11.2023 - 1723,88 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_7 майна за епізодом від 21.10.2023 становила 2331,20 грн., а за епізодом від 01.11.2023 - 1723,88 грн., тобто була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн., колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного вироку та закриття кримінального провадження, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Змінену апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України закрити, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння відповідно до ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)