Справа № 461/6812/24
Провадження № 6/461/410/24
Іменем України
18.09.2024 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю: секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління ютиції у Львівській області, Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції у Львівській області про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України ,-
ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління ютиції у Львівській області, Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції у Львівській області звернулася до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон.
В обгрунтування заяви покликається на те, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.10.2011 року, подання шоловного держаного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Стельмащука П.Я. -задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстровану: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання нею зобов'язань за виконавчим листом № 2-2992/11 виданим 20.01.2011 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль»1189452,32 грн. заборгованості.
Заявник зазначає, що у звзяку із скасуванням виконавчої дії та закриттям виконавчого провадження №49557391, підстав для подальшого обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за кордон не має.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління ютиції у Львівській області у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції у Львівській області у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву та додані до нього документи, суд доходить наступного висновку.
Згідно ч.6, 7 ст.441 ЦПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.10.2011 року, подання шоловного держаного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Стельмащука П.Я. - задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстровану: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання нею зобов'язань за виконавчим листом № 2-2992/11 виданим 20.01.2011 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської ОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль»1189452,32 грн. заборгованості.
З вказаної ухвали вбачається, що в підрозділі примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області перебуває виконавчий лист №2-2992/2010 виданий 20.01.2011 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської ОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль»1189452,32 грн. заборгованості. Проте боржником заборгованість згідно вищевказаного виконавчого документу не погашена.
З інформації про виконавче провадження від 17.01.2024 року вбачається, що державним виконавцем Залізничного відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області Макухіною І.В., повернуто стягувачу виконавчий лист №2-2993/10, виданий 20.01.2011 року Залізничним районним судом у виконавчому провадженні №49557391, на підставі п.1 ч.1 ст. 47 ЗУ «про виконавче провадження».
Відповідно до довідки АТ «Райффайзен Банк» №Д5-В1/25-417 від 23.05.2024 року, заборгованість у ОСОБА_1 за кредитним договором №013/08-5/11020- р від 18.09.2003 року, виданим АТ «Райффайзен Банк» відсутня.
Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбаченому законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, суд повинен з'ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Обставин свідомого ухилення заявником від виконання вищевказаної ухвали суду судом не встановлено.
Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 повністю виконала вимоги виконавчого документу, а саме виконавчого листа №2-2992/11 від 20.11.2011 року, виданого 05.10.2011 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 118945,32 грн., що підтверджується інформацією про закінчення виконавчого провадження №49557391.
Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Аналіз вказаних норм свідчить, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни нею своєї поведінки по відношенню до виконання покладеного на неї рішенням суду обов'язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов'язків боржника, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», а також прийняття необхідних мір для виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є обґрунтованою.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління ютиції у Львівській області, Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції у Львівській області про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстровану: АДРЕСА_1 , встановлене ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.10.2011 року, з виконання виконавчого листа № 2-2992/11.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня винесення ухвали.
Головуючий суддя Мисько Х.М.