ЄУН: 336/7324/24
Провадження №: 3/336/4673/2024
Іменем України
05 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Пустовіт В.О., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає у АДРЕСА_1 ,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 17 червня 2024 року приблизно о 22.20 годині у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 порушив вимоги ТЗПСК АА №430521 винесеного терміном на 1 дібу за усіма пунктами заборони від 20.40 години 17.06.2024р оку та діє до 20.40 години 18.06.2024 року, а саме повернувся додому та погрожував відносно матері. Вказані дії викликали у потерпілої особи побоювання за свою безпеку та спричинили емоційну невпевненість.
08.08.2024 року ОСОБА_2 направив до суду заяву в якій заперечував вину у скоєному правопорушенні. Судове засідання не проводилось у зв'язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті та було відкладене на 05.09.2024 року.
В судове засідання 05.09.2024 року ОСОБА_2 не з'явився, викликався до суду шляхом направлення СМС-повістки на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала про те, що після конфлікту працівники поліції вивели сина та його співмешканку з квартири. Потерпіла була вдома сама та боялась за себе. Але потім, пізно ввечері ОСОБА_2 сидів на лавочці поряд з будинком та попросився додому, та вона його впустила, оскільки це її син та їй стало його жалко.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.
Суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Так, згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
За ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
17.06.2024 року відносно ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, яким застосовані наступні заходи термінового заборонного припису: зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строк на 1 добу з 20.40 години 17.06.2024 року до 20.40 години 18.06.2024 року.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , 17.06.2024 року відносно сина працівниками поліції було винесено ТЗПсК за п. 1, 2, 3 заборони терміном на 1 добу, після того, як вона звернулась до поліції та він вчинив відносно неї домашнє насильство. В присутності поліції син покинув помешкання та сидів на лавочці. Через деякий час, а саме приблизно о 22.00 годині 17.06.2024 року син повернувся та почав стукати у вікна, вибивав вхідні двері до квартири, при цьому ображав її грубою нецензурною лайкою, принижував людську гідність, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги ТЗПсК. Фізична сила не застосовувалася, тілесних ушкоджень не завдано, медичної допомоги не потребує. Їй роз'яснено порядок отримання обмежувального припису та алгоритм дій під вчинення домашнього насильства.
Як зазначено у письмових поясненнях ОСОБА_2 , йому відомо, що відносно нього винесено ТЗПСК за п. 1, 2, 3 заборони терміном на одну добу, діє до 21.40 години 18.06.2024 року, потерпіла матір ОСОБА_1 17.06.2024 року о 22.19 годині він не намагався зайти до помешкання, не стукав, не погрожував та не ображав матір. Чому матір звернулася в поліцію йому невідомо. В цей час перебував на лавочці біля під'їзду та будь-яких протиправних діянь не вчиняв.
Будь-які інші докази, які би підтверджували обставини, зазначені у фабулі протоколу, в матеріалах справи відсутні.
Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, слід вважати, що підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відсутні саме через недоведеність події адміністративного правопорушення допустимими та належними доказами, оскільки потерпіла в судовому засіданні повідомила про те, що самостійно впустила сина в квартиру.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд, керуючись ст. 247 п. 1 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк
Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року