ЄУН: 336/7191/24
Провадження №: 3/336/4594/2024
Іменем України
05 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у АДРЕСА_1 , мешкає у АДРЕСА_2 ,-
ОСОБА_1 не виконує обов'язки передбачені ч. 2, 4, 7 ст. 150 Сімейного кодексу України стосовно своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , який виявився в тому, що остання 19 червня 2024 року приблизно о 18.40 годині за адресою: АДРЕСА_2 свідомо залишила місце свого мешкання через негативне ставлення до неї матір'ю, відсутність їжі та антисанітарні умови в квартирі. Залишає місце мешкання не вперше. Дитину доставлено, згідно акту, до дитячої лікарні.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду двічі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і за допомогою направлення повістки за місцем мешкання, а також шляхом направлення СМС-повістки на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення номер телефону, про причини неявки суд не повідомила.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, суд розглянув справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 .
Обставини правопорушення підтверджуються, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її малолітньої дочки, фотознімками, актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, письмовими поясненнями свідка.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , 19.06.2024 року вранці вона перевіряла уроки у дочки та побачила, що вона порвала книгу і не вивчила вірш. ОСОБА_1 насварила її, кричала та пригрозила, що якщо вона не виправиться, віддасть її в дитячий будинок. Дала їй стусанів та пішла на роботу. Приблизно о 18.00 годині ОСОБА_1 прийшла додому та хазяїн квартири ОСОБА_3 спросив її чи знає вона, що ОСОБА_4 пішла з дому. Діти на вулиці повідомили, що ОСОБА_4 зібрала речі, не може терпіти знущання та пішла. ОСОБА_1 зателефонувала в поліцію, пошукала дочку у дворі та не знайшла.
Потім з'ясувалося, що дочка пішла до іншого району (Заводського) і просила у людей допомоги. Сказали, що не може повернутися додому і дуже втомилася.
Як зазначено у письмових поясненнях ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.06.2024 року зранку, перед тим, як піти на роботу, мама її сварила за те, що вона не вивчила вірш. Сильно кричала на неї, погрожувала віддати в інтернат. Побила руками по тулубу, штовхала. Їй було страшно. Подібні випадки вже траплялися. Потім хазяїн квартири ОСОБА_3 бив її палкою, тягав за капюшон. Вона казала мамі, але вона не реагувала. Її постійно ображають вдома.
19.06.2024 року, коли матір пішла на роботу, їй було страшно залишатися, боялася, що матір прийде додому та буде бити. Вирішила піти з дому, зібрала іграшки в рюкзак, щоб була можливість їх продати і в неї були гроші. Близько обіду вона пішла з дому. Довго йшла лісом, балкою, дуже втомилася. Потім дійшла до будинків. Сіла на лавку та до неї підійшли люди та запитали, що трапилося. ОСОБА_2 все розповіла, що їй страшно повертатися додому. Ці люди викликали поліцію і її відвезли до відділення поліції.
Сподівається, що матір виправиться. Декілька тижнів тому матір дуже розізлилася на неї за те, що вона поламала телефон та прийшла брудна з прогулянки. Взяла та відстригла їй волосся на потилиці та вказала, що наступного разу поголить налисо.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , у сусідньому домі за адресою: АДРЕСА_2 мешкає жінка з донькою ОСОБА_4 . ОСОБА_5 бачить дівчинку завжди розпатлану, брудну. Видно по дитині, що нею ніхто не займається. У дитини погане мовлення. Декілька разів спілкувалася з ОСОБА_4 , вона розказувала, що матір її б'є за те, що вона не читає і не пише та погрожує інтернатом. Вони винаймають дві кімнати у чоловіка на ім'я ОСОБА_3 , він живе з ними в третій кімнаті. ОСОБА_4 якось повідомила, що ОСОБА_3 б'є її палкою. На вигляд дитина перелякана та недогодована.
19.06.2024 року інспектором сектору ювенальної превенції ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, згідно з яким, 19.06.2024 року о 22.40 годині була виявлена дитина жіночої статі, знайдена дівчинка, за адресою Основна, 14, звернулася до людей за допомогою у зв'язку з тим, що постійно страждає від домашнього насильства від матері та пішла з дому. Особу дитини вдалось встановити, нею є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає у АДРЕСА_2 , мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дитину прийняв лікар педіатр КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР.
За ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 150 СК України вказує, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 свідомо нехтувала виконанням своїх батьківських обов'язків стосовно малолітньої дочки, не забезпечила їй належні умови для проживання та розвитку, допустивши факт того, що дитина свідомо залишила місце проживання боячись повторних проявів негативного ставлення до себе зі сторони матері. Дозволяла собі застосовувати покарання, які принижують людську гідність дитини та ображають дитину.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, та кваліфікує її дії як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до положення ст. 23 КУпАП.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, яка офіційно не працевлаштована, до адміністративної відповідальності не притягалась, суд вважає за доцільне призначити стягнення у виді накладення мінімального передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 184 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у АДРЕСА_1 , мешкає у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за ст. 184 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у АДРЕСА_1 , мешкає у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Штраф сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Код банку отримувача (МФО): 899998
Банк отримувача: Казначейство України
Номер рахунку: UA558999980313060106000008479
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Призначення платежу: адміністративний штраф
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк
Строк пред'явлення виконавчого документу«_____»_________________20___року
Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року