1Справа № 335/10385/24 2-а/335/181/2024
про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника Непомнящого Ярослава Володимировича, до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
16.09.2024 року адвокат Непомнящий Я.В. звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1 з вказаною позовною заявою, у якій просить скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради № 2566 від 19.12.2023 року щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. та закрити провадження у справі.
Також, представник позивача у позові просив поновити йому строк на оскарження вказаної постанови.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суддя доходить висновків, що зазначену заяву подано без додержання вимог, передбачених КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно із ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як передбачено ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Із позовної заяви встановлено, що оскаржувана постанова винесена 19.12.2023 року, а отже останнім днем на її оскарження є 29.12.2023 року.
Позовна заява, згідно із штампу на поштовому конверті, подана позивачем до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя поштовим зв'язком 13.09.2024 року, тобто із майже дев'ятимісячним пропуском встановленого законом строку на її оскарження.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас, позивачем разом із адміністративним позовом не подано заяви про поновлення строку для звернення до суду, з доказами (поясненнями) поважності причин його пропуску.
У самому позові, позивач зазначає, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 04.09.2024 року під час ознайомлення із матеріалами справи, оскільки до цього часу не отримували матеріали справи для ознайомлення.
Разом з тим, КАС України чітко визначено, що у разі пропуску такого строку позивач повинен подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин такого пропуску, а відтак вказані позивачем обставини можуть бути зазначені ним, в якості підстав для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника Непомнящого Ярослава Володимировича, до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Геєць