Номер провадження 2-а/243/64/2024
Номер справи 243/7015/24
18 вересня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Малахової К.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат СІМОНЕЦЬ Євгенія Олександрівна, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00020511 від 19 червня 2024 року,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_2 із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00020511 від 19 червня 2024 року. Свої вимоги обґрунтував тим, що Постановою серія АА № 00020511 від 19 червня 2024 року, прийнятою старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 8 500 грн.
З даною постановою він категорично не згоден, оскільки вважає її протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Суть адміністративного правопорушення викладеного в оскаржуваній постанові полягає в тому, що 19 червня 2024 року о 16 год. 02 хв. за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 , який на думку інспектора рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України. У постанові зазначено, що транспортний засіб рухався із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 6,763% (2,705 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Так, із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 вбачається, що зазначений транспортний засіб є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем. Однак, у постанові не зазначено, хоча із фотофіксації вбачається, що зазначений сідловий тягач був у комплекті із спеціалізованим напівпричепом, н/пр контейнеровозом марки KOEGEL SN 24, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Враховуючи це, відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 - для контейнеровозів граничною відміткою по вазі є вага понад 44 тони.
Як вбачається з постанови серія АА № 00020511 від 19 червня 2024 року, загальна маса транспортного засобу виміряна з урахуванням похибки становила 42 705 кг.
Тобто, оскільки в даному випадку, сідловий тягач MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , був у комплекті із спеціалізованим напівпричепом, н/пр контейнеровозом марки KOEGEL SN 24, державний номерний знак НОМЕР_3 , для якого встановлена гранична відмітка по вазі - понад 44 тони, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП.
Тому, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00020511 від 19 червня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Позивач ОСОБА_2 та його представник, адвокат Сімонець Є.О., яка діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1117529 від 16 березня 2023 року, у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті - Кошевський В.С., який діє на підставі довіреності від 17 грудня 2023 року, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що постановою від 19.06.2024 серії АА № 00020511 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП. Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, факт вчинення цього правопорушення доведено правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю з використанням належного технічного приладу, перевищення вищезазначених параметрів було встановлено з врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових і габаритних параметрів транспортного засобу, вказаного у постанові. Позивачем ініційовано звернення до суду після спливу 2 місяців з моменту винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про не дотримання процесуального обов'язку. Помилковими та необґрунтованими відповідач вважає твердження позивача про необхідність застосування до спірних відносин максимально дозволеної маси навантаження в розмірі 44 тони. Для застосування параметру фактичної маси в розмірі 44 тони при оцінці правомірності руху транспортного засобу обов'язково мають бути дотримані такі вимоги: 1) автомобіль (тягач) має бути трьохвісним з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) загальною максимальною довжиною 13,716 метра; 2) на зазначеному автомобілі (тягачі) із вказаним напівпричепом (контейнеровозом) мають бути розміщені один або більше контейнерів або змінних кузовів; 3) рух має здійснюватися на автомобільних дорогах загального значення. Відсутність хоча б однієї із вказаних вимог унеможливлює застосування підвищеного показнику фактичної маси - 44 тони при оцінці правомірності руху транспортного засобу. Саме собою зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу - «спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр - контейнеровоз-Е» не є свідченням того, що перевезення вантажу здійснювалось у контейнері. Зміст свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, доданих позивачем до позовної заяви, зміст фотофіксації та відеофіксації ( в момент вчинення правопорушення) транспортних засобів, якими здійснено перевезення вантажів у цій справі, свідчить про те, що транспортний засіб перевозив вантаж у напівпричепі - контейнеровозі, однак не у контейнерах або в змінних кузовах, а тому загальна маса транспортного засобу повинна складати 40 т. Доказів на підтвердження перевезення вантажу саме в контейнері позивач не надає. Вагові норми у розмірі 44 т застосовуються виключно при здійсненні перевезення вантажів автомобільними дорогами державного значення із використанням трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісними або трьохвісними напівпричепами (контейнеровозами), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Отже, позивач здійснював перевезення вантажу не в контейнерах, а тому фактична маса для такого транспортного засобу має бути не більше 40 тон, тому оскаржувана постанова містить правомірні відомості і є такою, що винесена у межах та у спосіб, що встановлені чинним законодавством. У позовній заяві, позивачем зроблено посилання на стару редакцію пункту 15 Порядку № 1174, яка вже не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно чинної редакції пункту 15 Порядку № 1174, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв не повинні міститись в метаданих. Відомості про напівпричіп були взяті до уваги при опрацюванні інформаційних файлів. Як вбачається із скріну екрану автоматизованого робочого місця інспектора - «визначено тип ТЗ: з напівпричепом». Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі). Таким чином, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, пунктом 17 Порядку № 1174, Інструкцією № 512). Отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). В оскаржуваній постанові, також, відображено відомості про систему технічних засобів, а саме: WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16, а також номера свідоцтв повірки приладів, що вказує на необґрунтованість доводів позивача. Перевищення, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, на ділянці автомобільної дороги було встановлено вимірами технічних приладів із урахуванням похибки зазначених технічних приладів, відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010. Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримано і відображено в оскаржуваній постанові з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за статтею 132-1 КУпАП. Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП є, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Щодо судових витрат, то відповідач вважає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Справа про скасування оскаржуваної постанови є справою незначної складності. Сума штрафу складає 8500 грн, а послуги адвоката попередньо складають 4000 грн. З аналізу наведеного можна дійти висновку про неспіврозмірність витрат на правничу допомогу зі складністю справи. За результатами аналізу позовної заяви та матеріалів справи, визначений розмір правової допомоги порушує принцип співмірності по відношенню до складності справи. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідач вважає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. На обґрунтування понесених позивачем витрат на правову допомогу не надано підтверджуючих документів. Не надано додаткових доказів, щоб свідчили про отримання правничої допомоги. Не наданого розрахунків (детальних описів робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, неподання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат чacy по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. В зв'язку з викладеним, відповідач просив суд позовну заяву залишити без розгляду, у разі, якщо судом не буде залишено без розгляду позовну заяву, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
19 червня 2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конаревою В.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00020511, відповідно до якої на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 19 червня 2024 року о 16 год. 02 хв. за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 , який рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України, а саме, із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 6,763% (2,705 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки MAN, модель - TGS 24.440, особливі відмітки - спеціалізований вантажний сідловий тягач, повна маса - 23 000 кг, маса без навантаження 7 955 кг, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 .
Крім того, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , транспортний засіб марки KOEGEL, модель - SN 24, особливі відмітки - спеціалізований напівпричіп н/пр - контейнеровоз, повна маса - 36 800 кг, маса без навантаження 4000 кг, державний номерний знак НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 керував транспортним засобом в складі спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки MAN TGS 24.440, номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричіпом н/пр контейнеровозом марки KOEGEL SN 24, номерний знак НОМЕР_5 .
Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 60, WAGA-WIM35, зав. № 9, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КМУ від 13.01.2016 №94.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Статтею 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Згідно з Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: - використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані та засоби вимірювальної техніки; - у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; - використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: - здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567); - фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174).
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно з п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1174, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Згідно з п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які є Додатком до Порядку № 1174, у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.
За п. 9 Постанови КМУ від 24.02.2016 № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» (далі - Постанова № 163) засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.
За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також, нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що постановою серії АА № 00020511 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA-WIM35, зав. № 9 старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті установив, що 19 червня 2024 року о 16 год. 02 хв. за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_2 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,763% (2,705 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У зв'язку із виявленим порушенням відповідальною посадовою особою прийнято рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Відповідачем до відзиву надано інформаційну картку габаритно-вагового контролю по постанові, файли фотофіксації зафіксованої події та сертифікати технічного засобу.
Разом з тим, зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, належних позивачу, вбачається, що тип автомобіля MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 - спеціалізований вантажний сідловий тягач, причіп марки KOEGEL, модель - SN 24, особливі відмітки - спеціалізований напівпричіп н/пр - контейнеровоз, державний номерний знак НОМЕР_3 .
З роздрукованих файлів фотофіксації, доданих представником відповідача до відзиву, вбачається, що 19 червня 2024 року о 16 год. 02 хв. автомобіль MAN TGS 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи крізь автоматичний пункт контролю, їхав саме з напівпричепом - контейнеровозом, який був приєднаний до сідлового тягача MAN TGS 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 .
Суд звертає увагу, що об'єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, передбачає доведення саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а не порушення встановлених норм законодавства щодо маркування контейнеру, виду вантажу або способу його розміщення.
Суду надано достовірні дані, що належний ОСОБА_2 спеціалізований напівпричіп є контейнеровозом, та відповідачем вказана інформація не спростована.
З наведеного та відповідно до п. 22.5 ПДР України, слідує, що дозволена маса навантаження напівпричепу (контейнеровозу) - 44 тони.
Відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі, в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Зокрема, пункт 12 Порядку № 1174 передбачає, що автоматичний пункт може забезпечувати фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу. Зазначене кореспондується з вимогами ст. 280 КУпАП.
Порядком № 1174 передбачено, що автоматичним пунктом може фіксуватись: загальний вигляд транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей), про що зазначено в п.12 Порядку № 1174.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Так, згідно з постановою АА №00020511, загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 42705 кг.
Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами визначена у ДСТУ OIML R 134-1:2010.
Так, відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.
Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою:
(Мфакт-Ммакс-10%*Мфакт) / Ммакс) х 100%,
де Мфакт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі; Ммакс - максимально допустима п. 22.5. Правил загальна маса транспортного засобу.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення порушення з урахуванням похибки пристрою склала 42705 кг, що відповідає нормативним параметрам для такого автотранспорту, тому відсутня потреба у розрахунках, оскільки відсутнє перевищення загальної маси транспортного засобу та навантаження на строєні осі транспортного засобу.
Як зазначено раніше, в даному випадку відповідальність відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП наступає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %.
Оскільки відповідач невірно визначив максимально дозволену масу контейнеровоза позивача, він дійшов помилкових висновків про перевищення фактичної маси на 6,763%.
З наведеного вбачається відсутність в діях позивача перевищення загальної маси транспортного засобу на 10 і більше відсотків, що виключає відповідальності, встановлену ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Згідно п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, суд може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування на території України серії АА №00020511 від 19 червня 2024 року, а справу закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже слід стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вбачається, що для того, щоб встановити, чи скористалась особа своїм правом на професійну правничу допомогу, наявність у неї у зв'язку з цим судових витрат та їх розмір, сторона має надати відповідні докази в установленому законом порядку.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано лише Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1117529 від 16 березня 2023 року, що не може бути належним підтвердженням понесених позивачем витрат на правову допомогу, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.
Щодо строку звернення з позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч.1,6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що спірну постанову згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав 22.08.2024, 23.08.2024 позивач звернувся до суду (відповідно до офіційного сайту «Укрпошта» (трек- номер 6900500031576), відповідно строк звернення до суду не пропущено.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 19, 20, 72, 77, 286 КАС України, ст.ст. 9, 132-1, 245, 251, 280, 283 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат СІМОНЕЦЬ Євгенія Олександрівна, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00020511 від 19 червня 2024 року - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00020511 від 19 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті, що розташована за адресою: проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ: 39816845, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18 вересня 2024 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Т.А. Хаустова