Справа № 344/14678/24
Провадження № 11-кп/4808/478/24
Категорія ст.331КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
17 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 без визначення розміру застави,-
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора та до 02 листопада 2024 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.255-1, ч.2 ст.255-1 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_7 . Інший більш м'який запобіжний захід не буде дієвим для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України та не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
З оскаржуваною ухвалою не погодився захисник та оскаржив її в апеляційному порядку, в частині продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .
Серед апеляційних доводів зазначає, що обвинувачений перебував в УВП №12 короткий проміжок часу з 17.01.2024 року по 11.03.2024 року, що на думку захисту є недостатнім для поширення злочинного впливу серед осіб, які в той самий час перебували в УВП №12. Крім того, до 17.01.2024 року обвинувачений жодного разу не перебував під вартою в УВП АДРЕСА_1 чи будь-яких інших установах, отже і не мав стійких злочинних зв'язків серед ув'язнених.
Звертає увагу на те, що обґрунтовуючи обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд безпідставно послався на докази з інших кримінальних проваджень, які є недопустимими та не можуть бути використані під час розгляду даного провадження.
Зазначає, що ризики на які посилався прокурор у даному кримінальному провадженні відсутні.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи і мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновків, що вона не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції в достатній мірі дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу.
Також суд врахована існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, а отже, існує висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Оцінка будь-яким доказам судом першої інстанції надана не була, та не викладена в оскаржуваній ухвалі, а тому доводи захисника про їх недопустимість не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Доведеність обвинувачення буде перевірятись судом в порядку, передбаченому розділом ІV КПК України, після початку розгляду по суті. Питання запобіжного заходу вирішується судом незалежно від стадії розгляду кримінального провадження та об'єму досліджених доказів.
Вищенаведене вказує, що на даній стадії кримінального провадження, суд позбавлений можливості перевірити доводи про недоведеність винуватості обвинуваченого.
Доводи про недоведеність наявності ризиків також не вказують на підстави для скасування ухвали суду. Обставини, що враховуються при оцінці наявності ризиків, не полягають лише в аналізі попередньої поведінки обвинуваченого. Окрім іншого, такими обставинами є тяжкість обвинувачення, дані про особу, її ставлення до обвинувачення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Зазначені обставини судом враховані.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали в частині обрання запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2024 ОСОБА_8 , на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5