Справа № 724/3147/24
Провадження № 3/724/1595/24
17 вересня 2024 року м.Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління НОМЕР_1 прикордонний загін щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП,
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №153909 від 01 вересня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 01 вересня2024 року о 05:20 годині був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на території Хотинської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, на околиці населеного пункту Атаки, на напрямку АДРЕСА_3 , на відстані 23 км від лінії державного кордону України за спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але як внутрішньо переміщена особа зараз проживає у АДРЕСА_1 . Він поїхав до місця своєї реєстрації у м.Глухів щоб забрати деякі речі та котика і привезти до м.Чернівці. 01.09.2024 року він повертався до м.Чернівці та на околиці н.п.Атаки на блок-посту був зупинений працівниками прикордонної служби для перевірки документів та пояснення мети перебування в КПР. Показавши документи, він працівникам прикордонної служби пояснив, що їде у АДРЕСА_2 , так як зараз там мешкає як ВПО, і перевозив кішку до м.Чернівці. Але вони не взяли до уваги його пояснення і склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення з ч.1 ст.204-1 КУпАП. Він не мав та не має наміру незаконно перетинати державний кордон, просить справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Клецько Ю.С. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, допитавши свідка та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Із суб'єктивної сторони таке правопорушення може бути вчинене лише із прямим умислом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Частиною 12 вказаного Закону встановлено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби в порушення вимог ст.255 КУпАП не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, оскільки з протоколу не вбачається того, які безпосередні дії він вчинив з метою здійснення спроби перетину кордону, оскільки лише сам факт перебування на відстані 23 кілометрів від лінії Державного кордону України не може свідчити про такий намір.
Із рапорту інспектора прикордонної служби ОСОБА_2 вбачається, що він перебував з 31.08.2024 року по 01.09.2024 року в прикордонному наряді «Контрольний пост» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на території Хотинської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, на околиці населеного пункту Атаки, близько 05:20 год. 01.09.2024 року на напрямку 919 прикордонного знаку, на відстані 23 км від ДК на околиці АДРЕСА_4 було зупинено транспортний засіб у якому у якості пасажира перебував громадянин України ОСОБА_1 мешканець Сумської області. В ході спілкування даний громадянин зізнався у намірі незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В подальшому відносно даного громадянина було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.204-1 КУпАП (а.с.5).
Отже, рапорт уповноваженої особи прикордонної служби свідчить, що ОСОБА_1 рухався у транспортному засобі та перевірка документів пасажира здійснювалась на контрольному посту у с.Атаки за 23 км від лінії державного кордону.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 01.09.2024 року пояснив, що він прямував до м.Чернівці, оскільки там проживає. Перевозив кішку з м.Глухів, документів, що підтверджують це не має (а.с.4).
Свідок ОСОБА_3 , в суді пояснила, що внаслідок початку бойових дій в Сумській області вона разом зі своїм хлопцем ОСОБА_1 переїхали проживати в м.Чернівці, де винаймають житло за договором оренди. Влітку до ОСОБА_4 переїхала проживати його мати, а деякі речі та домашнього кота не встигла вивезти. За допомогою волонтерів кота вивезли у м.Суми і Дмитро поїхав туди його забрати. У місто Чернівці повертався на автобусі, жодних спроб перетинати кордон немав.
Згідно договору оренди житла від 03.04.2024 року, який було надано для огляду в суді ОСОБА_1 , вбачається, що останній орендує з 03.04.2024 року житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 перетинав або здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. У даному випадку для підтвердження незаконного перетинання, або спроби перетинання Державного кордону України, інспектор прикордонної служби, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, фотознімки, відеозапис події, тощо.
Одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби за відсутності інших доказів явно не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Іншими доказами не було підтверджено наміру ОСОБА_1 здійснити перетин Державного кордону України поза пунктами пропуску.
У зв'язку з чим, викладені у протоколі обставини не підтверджені наданими суду доказами, а тому протокол сам по собі не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП.
Наведені вище обставини свідчать, що адміністративне обвинувачення ОСОБА_1 у цій справі грунтується на припущеннях, а відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
У відповідності до вимог ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247 п.1, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Повний текст постанови складено 18.09.2024 року.
Суддя: Т.М.Ковальчук