іменем України
Справа № 210/3237/24
Провадження № 1-кп/210/554/24
18 вересня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження за яким обвинувачується:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, неодруженого, раніше не судимого, начальника служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні у якого ані неповнолітніх дітей, ані осіб похилого віку немає, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченогоч.2 ст. 190 КК України,-
Згідно витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) № 5-РС від 03.02.2022, головного сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду начальника служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС-992432А.
Проходячи військову службу, головний сержант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що Конституцією України (статті 13,14) визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається га реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності. Згідно зі статями 83, 84 Земельного кодексу України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельною кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Проте, ОСОБА_4 маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст. 121 Земельного кодексу України, з метою безоплатного отримання двох земельних ділянок, вступив у попередню змову із невстановленою особою в ході досудового розслідування та вчинив наступні дії.
Так, ОСОБА_4 подав до Головного управління Дежгеокадастру у Миколаївській області клопотання про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області. На підставі вказаного клопотання ОСОБА_4 отримав Наказ Головного управління Держгеокадастр у Миколаївській області № 6305/0/14/-19-СГ від 05.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області та надано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 2,0 га в тому числі пасовища 2,0 га (кадастровий номер 4823682200:05:000:0155) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів, розташовану на території Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яку 18.09.2019 державним реєстратором відділу-дозвільних процедур Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_6 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останнім.
Таким чином, ОСОБА_4 використав своє право на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яке закріплене пунктом «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України.
Водночас, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.07.2020, на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи чоловічої статі вступив з ним у злочинну змову, з метою незаконного заволодіння землями державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га та послідуючої реалізації такої земельної ділянки після її приватизації.
В подальшому, ОСОБА_4 та невстановлена особа, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, узгодили план шахрайських дій, спрямованих на обман посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з метою незаконного повторного надання шляхом обману ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2.0000 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Софіївської селищної ради (Кам'янської сільської ради) Софіївського району Дніпропетровської області та переданню її у власність для ведення особистого селянського господарства, з метою подальшої реалізації.
У зв'язку з цим, ОСОБА_4 , погодившись на пропозицію вищевказаної невстановленої особи, достовірно знаючи про те, що згідно вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом провадиться один раз по кожному виду використання, а також те, що він вже фактично використав своє право на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, закріплене пунктом «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, маючи умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою державної форми власності, передав невстановленій в ході досудового розслідування особі пакет документів, а саме: копію паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.09.2001, копію посвідчення учасника АТО від 28.08.2015 серії НОМЕР_2 , копію індивідуального податкового номеру та копію довідки про безпосередню участь в АТО, чим уповноважив останнього на передачу їх до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з метою оформлення земельної ділянки.
На підставі вищевказаних документів, вже після того, як ОСОБА_4 у вересні 2019 року отримав у власність земельну ділянку загальною площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з кадастровим номером 4823682200:05:000:0155, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-3446/15-19-СГ від 06.11.2019 ОСОБА_4 надано новий дозвіл на розроблення, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га із цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Софіївської селищної ради (Кам'янської сільської ради) Софіївського району Дніпропетровської області.
Після того, як ОСОБА_4 отримав вищенаведений наказ, він 28.09.2019, знаходячись у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу, на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2019, здійснив відчуження земельної ділянки загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з кадастровим номером 4823682200:05:000:0155, що у подальшому давало йому можливість приховати свої злочинні шахрайські дії та провести реєстрацію нової земельної ділянки указаної категорії в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно та Реєстрі прав власності па нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек. Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 623-УБД від 28.08.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий помер 1225283800:02:002:0248), що знаходиться за межами населених пунктів на території Софіївської селищної ради (Кам'янської сільської ради) Софіївського району Дніпропетровської області та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства.
На підставі зазначеного наказу, 19.10.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Держаному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на указану земельну ділянку, а у подальшому, 23.10.2020 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 продав вказану земельну ділянку для ОСОБА_7 .
Таким чином, внаслідок умисних злочинних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 незаконно отримав у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1225283800:02:002:0248, що розташована за межами населених пунктів на території Софіївської селищної ради (Кам'янської сільської ради) Софіївського району Дніпропетровської області, вартістю 20 000 гривень, спричинивши державі, в особі в особі Софіївської селищної ради (Кам'янської сільської ради) Софіївського району Дніпропетровської області майнової шкоду на указану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину визнав у повному обсязі та показав, що він дійсно скоїв даний злочин при вказаних обставинах.
Все було так, як записано в обвинувальному акті.
Знайомий запропонував йому, як військовослужбовцю, подати документи на безкоштовне отримання землі, щоб у подальшому її в нього викупити. Він погодився. Усі документи замість нього збирав, подавав і оплачував знайомий.
Він отримав землю і одразу ж продав її цьому знайомому.
Приблизно через рік інший знайомий запропонував йому так само,як військовослужбовцю, знову подати документи на безкоштовне отримання землі, щоб у подальшому її в нього викупити. Він також погодився і так само отримав і тут же продав знайомому земельну ділянку.
Вину визнає, розкаюється у вчиненому.
Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються (зокрема-щодо факту скоєння обвинуваченим даного злочину та його обставин), та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи та документів, що характеризують його особу та мають значення для вирішення питань щодо речових доказів та судових витрат, якщо такі маються у справі.
При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу (зокрема-обвинувачений) правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також докладно, неодноразово роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд також вважає, що вина обвинуваченого у скоєні даного злочину доведена у повному обсязі, а його дії вірно кваліфіковані:
ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, згідно ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, суд враховує, що скоєний злочин є нетяжким злочином,обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав свою вину, розкаявся.
Вказані обставини враховуються судом як такі, що пом'якшують покарання.
ОСОБА_4 раніше не судимий, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується нейтрально( т.1, а.с.45-61, 150-161).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді штрафу, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових товарознавчих експертиз відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у сумі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 51000 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1